Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудуватий

Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДУВАТИЙ"
Вибрязкувати, -кую, -єш, гл. Бряцать. Желех.
Досту́кувати, -кую, -єш, сов. в. досту́кати, -каю, -єш, гл. Достукивать, достучать.
Келев, -ва, м. = келеп 2. Гол. Од. 70, 80.
Ластівеня, -ня́ти, с. = ластів'я. Ум. ластівеня́тко. Желех.
Лі́карський, -а, -е. Лѣкарскій; врачебный.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность. Желех.
Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий. О. 1862. V. 30. 2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату. К. МБ. X. 9.
Пороснути, -ну, -неш, гл. 1) Разсыпаться, посыпаться. Намисто поросную з шиї додолу (бо порвала). Мир. ХРВ. 321. Яблучка так і пороснули у візок. Рудч. Ск. II. 57. 2) Броситься бѣжать; побѣжать. Вівці так і пороснуть до соли, одно другого спережаючи. О. 1862. V. Кух. 35. 3) О дождѣ: сразу политься, брызнуть. Дощ пороснув йому в гаряче лице. Мир. ХРВ. 305.
Скварчати, -рчу́, -чи́ш, гл. = шкварчати.
Царева, -вої, ж. = цариця. Цар і царева на спацир йшли. Гн. І. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.