Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Зашули́ти, -лю́, -лиш, гл. Въ игрѣ въ шуль: бросить палку такъ, чтобы она концемъ подсунулась подъ лежащую на землѣ палку.
Коноплище, -ща, с.
1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю.
2) Мѣсто, годное для посѣва конопли.
Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику.
Пастрома, -ми, ж. = пастрама.
Підв'язати, -ся. Cм. підв'язувати, -ся.
Підкозобель, -бля, м. зоол. Cobitis taenia.
Показати, -ся. Cм. показувати, -ся.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Ум. роскрутець.
Харчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, столоваться. Харчувався він тільки хлібом та водою. Я в неї харчуюсь. Кіев,
