Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуделка

Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЕЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЕЛКА"
Бриндюшки, -шок, ж. мн. Раст. Crocus banatus. Шух. І. 20.
Відсіч, -чі, ж. Отраженіе нападенія, отпоръ. Давали таки добру одсіч харцизякам. К. ЧР. 358.
Гидосність, -ности, ж. = гидкість. Желех.
Зачорни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зачернить.
Колодязний, -а, -е. Колодезный. Замигтіли хати, колодязні цямриння, садки і городи. МВ. І. 13. Високо агору піднімалися колодязні журавлі. Левиц. Пов. 144. Колодязна вода.
Лебедячий, -а, -е. Лебединый. Гурт лебедячий летів. Щог. Сл. 142.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Потряска, -ки, ж. Родъ танца. Вх. Лем. 454.
Псякувати, -ку́ю, -єш, гл. Бранить, ругать, поносить (какъ собаку). Всяка шельма псякує. Кобел. у.
Товкиць! меж. Толкъ! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДЕЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.