Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуделка

Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЕЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЕЛКА"
Вітки нар. = відки. А вітки ти, пане-брате? Гол. IV. 464.
Воздуховий, -а, -е. Воздушный. І окрився темнотою — хмарою густою, мов наметом воздуховим — темною водою. К. Псал. 37.
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати. Желех.
Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Мотору́н, -на́, м. Дѣятельный, проворный человѣкъ.
Похробостіти, -бощу, -стиш, гл. Захрустѣть, напр. идя въ лѣсу по сухому валежнику. Вх. Зн. 54.
Роспорошити, -ся. Cм. роспорошувати, -ся.
Смажниця, -ці, ж. = смажениця. Камен. у.
Тута нар. = тут. Зачекай тута. Чуб. II. 9. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому. Грин. III. 493.
Управо нар. Вправо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДЕЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.