Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуделка

Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЕЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЕЛКА"
Джума́к, -ка́, м. = Чумак. Чуб. І. 178.
Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.  
Зго́дний, -а, -е. = згідний.
Молоді́сінький, -а, -е. Очень молодой.
Обутритися, -риться, гл. безгл. = обутріти. До снідання, сказать, тоді ще не дійшло, а вже обутрилось добре — зовсім був уже ранок. Новомоск. у. Тоді вже зовсім обутрилось, сонечно вже зійшло. Александров. у.
Посміти, -смію, -єш, гл. Посмѣть, осмѣлиться. Любить козак дівчиноньку, занять не посміє. Чуб. V. 151.
Розв'язок, -зку, м. Рѣшеніе. Вх. Зн. 60.
Танас, -са, м. Игра въ жмурки. Шейк. Cм. панас.
Цибати, -баю, -єш, гл. Идти, шагать. Близько видати, далеко цибати. Ном. № 11423.
Чиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Платить чиншъ. О. 1862. VII. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДЕЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.