Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуб'ячок

Дуб'Ячо́к, -чка́, м. Ум. отъ дуб'як.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБ'ЯЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБ'ЯЧОК"
Біжниця, -ці, ж. 1) = божниця. 2) Храмъ. Соломон біжницю ставив. Гн. І. 51.
Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу. Желех.
Добромо́вний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Змішання, -ня, с. Смѣшеніе.
Кабаковий, -а, -е. Тыквенный.
Кримка, -ки, ж. 1) Крымская соль. Несли подарки пред собою: пирії завдовшки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. 2) Шапка изъ крымскихъ барашковъ. Желех. 3) Проказа? У його матері кримка, — така болість, що й не вигоїть. Екатеринодаръ. ( Залюбовск.).
Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Облесливо нар. Льстиво. Ласкаво та облесливо говорила з ним. Левиц. Пов. 263.
Павкати, -вчу, -чеш, гл. О перепелѣ: кричать. Вх. Лем. 446. Cм. підпідьомкати.
Трійло, -ла, с. = трійка. Вх. Зн. 71. Вх. Пч. II. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБ'ЯЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.