Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудиця

Ду́диця, -ці, ж. 1) Соломинка изъ пшеницы или ржи для плетенія шляпъ. Уман. у. 2) мн. = дуди. Гол. Од. 20, 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИЦЯ"
Занездорові́ти, -ві́ю, -єш, гл. занедужати. Вх. Зн. 19.
Ластівчики, -ків, м. мн. Раст. Geranium columbinum. Вх. Пч. І. 10.
Манахве́йка, -ки, ж. Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471.
Обляпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обля́патися, -паюся, -єшся, гл. Обрызгиваться, обрызгаться большими, крупными брызгами.
Пообшарпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обшарпати, но во множествѣ.
Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі.
Промучитися, -чуся, -чишся, гл. Промучиться. Місяців зо три промучилась бідна дитина, та таки й умерла. Харьк.
Сінянки, -нок, ж. мн. Рѣшетки, употребляемыя при перевозкѣ сѣна. Вх. Зн. 67. Желех.
Схилисто нар. Наклонно. Камен. у.
Утьоком нар. = навтек.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.