Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудиця

Ду́диця, -ці, ж. 1) Соломинка изъ пшеницы или ржи для плетенія шляпъ. Уман. у. 2) мн. = дуди. Гол. Од. 20, 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИЦЯ"
Везти, -везу, -зеш, гл. Везти. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. везти москаля. Врать.
Виклеювати, -клеюю, -єш, сов. в. виклеїти, -клею, -їш, гл. Выклеивать, выклеить.
Виректи, -ся. Cм. вирікати, -ся.
Застря́мина, -ни, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165.
За́чіси, -сів, м. мн. Прическа. МВ.
Повирівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Выравняться (во множествѣ). Скотину за ніч так повипасає, що боки повирівнюються, мов у сажових свиней. Г. Барв. 195.
Скотище, -ща, с. = скота. Вовче скотище. Морд. Пл. 67.
Сливити, -влю, -виш, гл.сливки. Разрисовывать писанки. МУЕ. III. 42.
Фошкавка, -ки, ж. Раст. дождевикъ, Lycoperdon. Вх. Зн. 73.
Цюкання, -ня, с. Легкіе удары топора.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.