Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудиця

Ду́диця, -ці, ж. 1) Соломинка изъ пшеницы или ржи для плетенія шляпъ. Уман. у. 2) мн. = дуди. Гол. Од. 20, 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИЦЯ"
Болотнівка, -ки, ж. Болотная трава. Зміев. у.
Вивіз, -возу, м. = узвіз. Вх. Зн. 72.
Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Дро́тик, -ка, м. Ум. отъ дріт. 2) Прутокъ чулочный. МВ. (1862. І. 40).
Кращіший, -а, -е. Ср. ст. отъ кращий. Над Марусю нема й кралі кращішої. Харьк.
Пильно нар. 1) Прилежно, старательно. 2) Безотлагательно, спѣшно. 3) Пристально. Дівчата пильно поглядали на москаля. Левиц. І. 10. Очі витріщив і пильно так дивиться. Драг. 1. 4) Внимательно. Іди ж та пильно приглядайся. Котл. Ен. III. 19. Ум. пильненько, пильне́сенько.
Пострічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. ЗОЮР. І. 251. пострічай господи! — Пожеланіе божьей помощи. Пострічай тебе, Господи, моя крихотко! Г. Барв. 280.
Продоювати, -доюю, -єш, сов. в. продоїти, -дою, -їш, гл. Доить, подоить слегка въ началѣ доенія. Шух. I. 193.
Ріжечок, -чка, м. 1) Ум. отъ ріг. 2) Родъ вышивки. Лебед. у. (Залюбовск,).
Хлюпостатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться въ водѣ. Ном. № 12632. Тече вода із-за гаю та попід горою: хлюпощуться качаточка поміж осокою. Шевч. 226. На річеньці та на дощечці, там дівчина хлюпощеться, умивається. Чуб. V. 1158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.