Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудиця

Ду́диця, -ці, ж. 1) Соломинка изъ пшеницы или ржи для плетенія шляпъ. Уман. у. 2) мн. = дуди. Гол. Од. 20, 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИЦЯ"
Вилучити Cм. вилучати.
Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Ном. № 9350. Пан глянув на дідів город. Чуб. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла. ЗОЮР. ІІ. 24.
Закріпости́ти, -ся. Cм. закріпощати, -ся.
Каракати, -тів, м. Короткіе сапоги. Желех.
Клепаня, -ні, ж. = капелюха. Гол. Од. 69. Шух. І. 137.
Навідворі́т нар. 1) Обратно. 2)сказа́ти. Возразить.
Обслухувати, -хую, -єш, сов. в. обслухати, -хаю, -єш, гл. Выслушивать, выслушать (больного). Лікарь його обслухував. Лохв. у.
Ониж нар. = аж. Вх. Зн. 44.
Подонюхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Донюхаться (о многихъ),
Роздавальник, -ка, м. 1) Раздающій. 2) Щедро раздающій, любящій дарить. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.