Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорогісінький
дорого
дороготова
дорогоцінний
дорогшати
дородний
дорожиній
дорожити
дорожитися
дорожнета
дорожник
дорожній
дорожня
дорожчати
дорозумітися
дорозумовуватися
дорослий
доростати
дорубати
дорубити
дорублювати
дорубувати
дорубуватися
доручати
доручення
дорщ
досада
досадити
досадний
досадно
досадонька
досаждати
досватати
досвататися
досвід
досвідчати
досвідчатися
досвідчення
досвідчити
досвіт
досвітковий
досвіткування
досвіткувати
досвітній
досвіток
досвітчаний
досвітчанин
досвітчанка
досиджувати
досиджуватися
досилати
досинити
досинювання
досинювати
досинюватися
досипання
досипати I
досипати II
досипатися I
досипатися II
досипка
досипляти
досипонька
досипувати
досита
доситішати
досить
досихання
досихати
досі
досівання
досівати
досіль
досіпати
досіпатися
досіювання
досіювати
доскакати
доскакувати
доскіпатися
доскіпуватися
досклепити
досконалий
досконалість
доскональний
доскороджувати
доскоцький
доскочистий
доскочити
доскрипіти
доскрібати
доскрібувати
доскрібуватися
доскромаджувати
дослати
дослатися
дослід
досліджувати
дослідник
дослужити
дослужувати
дослужуватися
дослухати
дослухатися
дослухувати
дослухуватися
досмалити
досмалювати
досмеркатися
досмикати
досмикатися
досмикування
досмикувати
досмолити
досмолитися
досмолювати
доснитися
доснідати
доснідатися
доснідувати
Жартівни́ця, -ці, ж. Шутница.
Золотокований, -а, -е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован. Гол. IV. 535.
Лементі́ти, -чу, -тиш, гл. Кричать, громко говорить. Жінки лементіли біля корчми, аби дав жид без грошей горілки. Камен. у.
Люби́-мене́-не поки́нь. Раст. 1) Lathyrus sylvestris. ЗЮЗО. I. 126. 2) Orchis Morio. ЗЮЗО. I. 130.
Наві́сом нар. Нахально, силой. Треба уперед довідаться, чи дасть він хату, чи ні, землемірам, а навісом не можна. Черн. г.
Облуплювати, -плюю, -єш, сов. в. облупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Обдирать, ободрать, очистить, снять кожу, шелуху. Дав яєчко та ще й облупи. Ном. № 2700. Йому облупи та ще і в рот положи. Ном. № 2700. Бодай вас луп облупив. Харьк. г. 2) Обобрать, ограбить.
Одві́р 1, -во́ру, м. = Одві́рок. МУЕ. III. 45.
Похочувати, -чую, -єш, гл. Хотѣть. Батько каже: сватай, так дівка не похочує. Н. Вол. у.
Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.
Удаха, -хи, об. Способный, способная. І не тільки тим і штиться й славиться удаха, що розумна й по хазяйству до всього тімаха. Мкр. Н. 30. З моїх очей усе можна забрати: собаки, і то помітили мене, яки я вдаха. Держу в руках хліб або тараньку чищу на юшку, — дивись, уже рябко й поніс. Г. Барв. 356.
Нас спонсорують: