Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорогісінький
дорого
дороготова
дорогоцінний
дорогшати
дородний
дорожиній
дорожити
дорожитися
дорожнета
дорожник
дорожній
дорожня
дорожчати
дорозумітися
дорозумовуватися
дорослий
доростати
дорубати
дорубити
дорублювати
дорубувати
дорубуватися
доручати
доручення
дорщ
досада
досадити
досадний
досадно
досадонька
досаждати
досватати
досвататися
досвід
досвідчати
досвідчатися
досвідчення
досвідчити
досвіт
досвітковий
досвіткування
досвіткувати
досвітній
досвіток
досвітчаний
досвітчанин
досвітчанка
досиджувати
досиджуватися
досилати
досинити
досинювання
досинювати
досинюватися
досипання
досипати I
досипати II
досипатися I
досипатися II
досипка
досипляти
досипонька
досипувати
досита
доситішати
досить
досихання
досихати
досі
досівання
досівати
досіль
досіпати
досіпатися
досіювання
досіювати
доскакати
доскакувати
доскіпатися
доскіпуватися
досклепити
досконалий
досконалість
доскональний
доскороджувати
доскоцький
доскочистий
доскочити
доскрипіти
доскрібати
доскрібувати
доскрібуватися
доскромаджувати
дослати
дослатися
дослід
досліджувати
дослідник
дослужити
дослужувати
дослужуватися
дослухати
дослухатися
дослухувати
дослухуватися
досмалити
досмалювати
досмеркатися
досмикати
досмикатися
досмикування
досмикувати
досмолити
досмолитися
досмолювати
доснитися
доснідати
доснідатися
доснідувати
Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94.
Двадця́тий, -а, -е., чис. Двадцатый. Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він. і на вечорниці пішов так мати не пуска. Стор. І. 61.
Застаткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Порядочно повести себя. Перше все по коршмах вештався, а як оженився, так і застаткував.
Ключниця, -ці, ж. Ключница.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Подворець, -рця, м. Сѣни. на подвірці. Въ сѣняхъ, во дворѣ. Вх. Лем. 451.
Пристани, -нів, м. 1) = пристановище. 2) Присоединеніе въ компанію.
Проглянутися, -нуся, -нешся, гл. = проглянути 1. Заїхав у ліс, та такий густий, що й не проглянешся. Грин. І. 91.
Свинюх, -ха, м. Раст. Salvia verticillata. Вх. Пч. І. 12.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья. Желех.
Нас спонсорують: