Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорогісінький
дорого
дороготова
дорогоцінний
дорогшати
дородний
дорожиній
дорожити
дорожитися
дорожнета
дорожник
дорожній
дорожня
дорожчати
дорозумітися
дорозумовуватися
дорослий
доростати
дорубати
дорубити
дорублювати
дорубувати
дорубуватися
доручати
доручення
дорщ
досада
досадити
досадний
досадно
досадонька
досаждати
досватати
досвататися
досвід
досвідчати
досвідчатися
досвідчення
досвідчити
досвіт
досвітковий
досвіткування
досвіткувати
досвітній
досвіток
досвітчаний
досвітчанин
досвітчанка
досиджувати
досиджуватися
досилати
досинити
досинювання
досинювати
досинюватися
досипання
досипати I
досипати II
досипатися I
досипатися II
досипка
досипляти
досипонька
досипувати
досита
доситішати
досить
досихання
досихати
досі
досівання
досівати
досіль
досіпати
досіпатися
досіювання
досіювати
доскакати
доскакувати
доскіпатися
доскіпуватися
досклепити
досконалий
досконалість
доскональний
доскороджувати
доскоцький
доскочистий
доскочити
доскрипіти
доскрібати
доскрібувати
доскрібуватися
доскромаджувати
дослати
дослатися
дослід
досліджувати
дослідник
дослужити
дослужувати
дослужуватися
дослухати
дослухатися
дослухувати
дослухуватися
досмалити
досмалювати
досмеркатися
досмикати
досмикатися
досмикування
досмикувати
досмолити
досмолитися
досмолювати
доснитися
доснідати
доснідатися
доснідувати
Бубнявіти, -вію, -єш, гл. Бухнуть, разбухать.
Ди́бки IІ, ди́боньки, дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сі, дибу́сеньки. О дѣтяхъ: ходить ( = дибати). О. 1862. IX. 119. — ста́ти, ходи́ти. О дѣтяхъ: стать, ходить: о взрослыхъ: стать, ходить на цыпочкахъ. Івась або Василько прилізе, стає дибки коло матері, спинається їй на руку. Мир. ХРВ. 71. Инша скочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула. МВ. (О. 1862. III. 35).
За́кришка, -ки, ж. То, что крошать въ борщъ. Камен. у. (Закришка) — бутвиння що кришать в борщ: петрушка, цибуля та кріп, то що. Св. Л. 5.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Крутобережжя, -жя, с. Обрывистый высокій берегъ. В тім місті берег крутий — крутобережжя. Новомоск. у.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3) Многолюдно. Н. Вол. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Приїхати, -ї́ду, -деш, гл. Пріѣхать. Приїхали до дівчини три козаченьки пізно. Мет. 88.
Прищавити, -влю, -виш, гл. = причавити. Днищем прищавила. Г. Барв. 520.
Пропрати, -перу, -ре́ш, гл. Простирать. Пропрала на річці аж до вечора.
Човно, -на́, с. = човен. Тягне дід човно стежкою, між густими лозами. Левиц. І. 126. Ум. чове́нце. Аж тут — править мальоване човенце, править та й прибило до самого ганку, а з човенця виходить панночка. Федьк. Пов. 48. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. АД. І. 246.
Нас спонсорують: