Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудило

Дуди́ло, -ла, м. пт. удодъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИЛО"
Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться. Вх. Зн. 9.
Гри́вка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Грива. 2) Одно полотнище плахти отъ таліи до косточекъ ногъ. Вас. 169. А я тую плахту шануватиту, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Волын. г. Здичавів хлопець. Св. Л. 158.
Зли́дяний, -а, -е. = злиденний 1. Потіш злидяне серденько. Млак. 89.
Качановий, -а, -е. Принадлежащій кочню, кочерыжкѣ.
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний. О. 1862. VIII. 16.
Підсинити Cм. підсинювати.
Трусихвостка, -ки, ж. = трясихвістка 1. Вх. Уг. 271.
Чупрій, -рія, м. = чубрій 2. КС. 1898. VII. 47.
Шнурування, -ня, с. Веревки, которыми увязанъ возъ съ поклажей. Рудч. Чп. 257. Ой беріть з возів, беріть шнурування. Рудч. Чп. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.