Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуж

Дуж, -жа, -же 1) = дужий. Ном. № 8792. 2) чим-дуж. На сколько силъ хватить. Другий раз як прісне, то чим-дуж тікай у вівтар. Чуб. І. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖ"
Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли. Вас. 181.
Клин, -на, м. 1) Клинъ. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. Является составною частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка, (Вас. 171), маслобойни (Шух. І. 163) и пр. 2) Кусокъ ткани въ видѣ треугольника, какъ составная часть одежды. Шух. І. 153. Вас. 155. 3) Родъ рыбы. Ум. клинець, клинок, клинчик.
Непоказний, -а́, -е́ Невидный, неказистый.
Ожльоди, -дів, м. мн. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Посівальник, -ка, м. Посыпающій зерномъ въ день новаго года. О. 1861. XI. Св. 65.
Примушувати Cм. примушати.
Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Турбиль, -ля, м. Толпа, стая, куча. Желех. Як ся зробили турбильом великим сто дяболів до ньго.... Драг. 277.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай. Ном. № 6487.
Чабанський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака. О. 1862. X. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.