Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудка

Ду́дка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. К. ЧР. 219. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає. Стор. МПр. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДКА"
Дуча́йка, -ки, ж. Отверстіе въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ. Мик. 481.
Зеленкува́тий, -а, -е. 1) Зеленоватый. 2) Немного недозрѣвшій. Ячмінь був зеленкуватий, а він покосив. Новомоск. у.
Карась, ся́, м. 1) Карась, Carassius vulgaris. Не всі старі щуки карасів хватають. Макс. Ой лин та карась у ятері трепетавсь. Н. п. 2) Названіе вола цвѣта оперенія куропатки. КС. 1898. VII. 41. Ум. карасик, -карасичок. За періжками подали печені карасики. Левиц. І. 395. Ліз карасик через перелазик, та у воду плюсь! Ном.
Куп I меж. отъ гл. 1) купати. 2) купувати. На місті так: куп, та й луп. Ном. № 10478.
Мня, мення, с. Имя. Давайте з'їмо того, у кого погане мня. Мнж. 4.
Намости́ти Cм. намощувати.
Придбовувати, -вую, -єш, гл. = придбавати. Г. Барв. 307.
Смолити, -лю́, -лиш, гл. Смолить.
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Хосен, хісна, м. Польза, выгода. Ном. № 7848. Ей в той соснойці троякий хосен: ей от кореня жовті листойки, а в середині яри пчолойки, а під вершейком сиві соколи. Гол. II. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.