Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудлавий

Дудла́вий, дудли́вий, -а, -е. = дуплавий. Дудлаве дерево. Вх. Лем. 412.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЛАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЛАВИЙ"
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Злітній, -я, -є. Среднихъ лѣтъ. Злітній чоловік. Звенигор. у.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги! Вх. Лем. 429.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Повилинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. = повилинювати. Повилинювались коні. Конст. у.
Потлумлення, -ня, с. Заглушеніе, подавленіе.
Розголоблювати, -люю, -єш, гл. ? Коли підверетінок не щильно пристає до варжіля, то кажуть, що розголоблювати треба. Черк. у.
Сербинчук, -ка, м. Молодой сербъ. Федьк. (Желех.).
Усердя, -дя, с. Усердіе. Тоді на його велике усердиє маю. АД. І. 118.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДЛАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.