Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрімливий
дрімливиці
дрімлюх
дрімлючий
дрімнивиці
дрімниці
дрімота
дрімух
дрімучий
дріпа
дріпло
дріт
дрітарь
дрітовач
дріть
дрічний
дробелява
дробелячів'я
дробина
дробинник
дробинниця
дробити
дробитько
дробівниця
дробовик
дробуватий
дроб'ята
дрова
дровина
дровиняка
дровітник
дровітня
дровник
дровно
дрововоз
дроворуб
дроворубня
дров'яний
дрожачка
дрозд
дроковистий
дроковиця
дропак
дротик
дротина
дротовий
дроточок
дротяненький
дротяний
дротянка
дрохва
дрохвеня
дрохвин
дрохвич
дрохвичка
дрочити
дрочитися
дрочливий
друбак
друбен
друбок
друбушки
друг
другак
другий
другиня
другорядний
друґар
дружба
дружбарт
дружбиненько
дружбити
дружбів
дружбонько
друженька
друженько
дружина
дружити
дружитися
дружитоньки
дружка
дружків
дружко
дружкувати
дружній
дружність
дружно
дружонько
дружчити
друзки
друзь
друзяка
друк I
друк II
друкарня
друкарський
друкарь
друкваниця
друківля
друкований
друкування
друкувати
друкуватися
друлити
друлівник
друляти
друхна
друхніти
дручина
дручок
друччя
дручяга
друшляк
дрюк
дрюкарня
дрючечок
дрючина
дрючище
дрючок
дрюччя
Бам-Бам! меж. Подражаніе звуку колокола. О. 1861. XI. Св. 37. Подражаніе звуку струннаго инструмента. На цимбали бам-бам! Гол. IV. 448. Cм. балам.
Відзолювати, -люю, -єш, сов. в. відзолити, -лю, -лиш, гл. 1) Щелочить, выщелочить (бѣлье). 2) Бранить, выбранить. Так його, так!... одзоліть його! Мир. Пов. II. 62.
Відпірка, -ки, ж. Отговорка. От і має відпірку. Н. Вол. у.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Замордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Замучить на смерть. А титара того... усяк мордували. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть та й запалють. А потім, замордувавши, голову йому одрубали. ЗОЮР. І. 265. Тисячі ще других замордували лютими муками. Стор. МПр. 49. 2) Измучить. Кінь замордований стоїть. Шевч. 32.
Перехнябити, -блю, -биш, гл. Наклонить на бокъ. Нащо ти так шапку перехнябив?
Промайнути, -ну, -неш, гл. Промелькнуть. Щось наче промайнуло повз вікна.
Скнара, -ри, об. Скупецъ, скаредъ, скряга. К. ЦН. 176. Г. Барв. 455.
Слимачий, -а, -е. Принадлежащій улиткѣ. Слимача хижка — раковина улитки. Вх. Лем. 467.
Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.
Нас спонсорують: