Бильце, -ця, с.
1) Ум. отъ било.
2) Рамы у люльки. Шовковії вервечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка. Колихала цілу ніч і бильця з рук не пускала.
3) Часть ткацкаго инструмента, называемаго блят (Cм.)
4) Часть витушки (Cм.)
5) Балочка въ ульѣ, къ которой пчелы прикрѣпляютъ восчину.
6) Часть лозовой корзины: «продольный брусокъ вверху и внизу корзины».
7) Одна изъ частей воротъ.
8) Брусъ въ боронѣ, въ которомъ укрѣплены зубья. Треба було розбірати двоє бильців у бороні.
9) Обручъ въ рыболовномъ снарядѣ, называемомъ хватка.
10) Часть крыши оборога (Cм. оборіг 1) — половинка стропилъ.
Бобов'янка, -ки, ж. = бобовиння.
Дуда́рчик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
М'ясце́ и мнясце́, -ця́, с. Ум. отъ м'я́со.
Надцю́кати, -каю, -єш, гл. Надрубить, надсѣчь.
Парло, -ла, с.
1) Паръ въ банѣ.
2) парла завдати. Отколотить.
Підберезник, -ка, м. Порода грибовъ.
Піджод, -ду, м. Поджиданіе, ожиданіе.
Походна, -но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп'ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати.
Харки-макогоники, м. мн. Вздоръ, чепуха. Харки-макогоники плете.