Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрімливий
дрімливиці
дрімлюх
дрімлючий
дрімнивиці
дрімниці
дрімота
дрімух
дрімучий
дріпа
дріпло
дріт
дрітарь
дрітовач
дріть
дрічний
дробелява
дробелячів'я
дробина
дробинник
дробинниця
дробити
дробитько
дробівниця
дробовик
дробуватий
дроб'ята
дрова
дровина
дровиняка
дровітник
дровітня
дровник
дровно
дрововоз
дроворуб
дроворубня
дров'яний
дрожачка
дрозд
дроковистий
дроковиця
дропак
дротик
дротина
дротовий
дроточок
дротяненький
дротяний
дротянка
дрохва
дрохвеня
дрохвин
дрохвич
дрохвичка
дрочити
дрочитися
дрочливий
друбак
друбен
друбок
друбушки
друг
другак
другий
другиня
другорядний
друґар
дружба
дружбарт
дружбиненько
дружбити
дружбів
дружбонько
друженька
друженько
дружина
дружити
дружитися
дружитоньки
дружка
дружків
дружко
дружкувати
дружній
дружність
дружно
дружонько
дружчити
друзки
друзь
друзяка
друк I
друк II
друкарня
друкарський
друкарь
друкваниця
друківля
друкований
друкування
друкувати
друкуватися
друлити
друлівник
друляти
друхна
друхніти
дручина
дручок
друччя
дручяга
друшляк
дрюк
дрюкарня
дрючечок
дрючина
дрючище
дрючок
дрюччя
Байраченько, -ки, с. Ум. отъ байрак.
Довередува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. Кв. 2) Докапризничаться.
Жа́дібка, -ки, ж. Ум. отъ жадоба. 1) Жажда. Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу. Ном. № 934. 2) Желані. у жадібку, не в жадібку (кому) хочется, не хочется (кому). Чи побачимо ми там Чайченка?... А в жадібку його побачити. МВ. ІІ. 94. се вам не в жа́дібку. Этого вамъ не хочеться. Ном. № 4534. 3) Жадность.
Жені́ння, -ня, с. Женитьба. Мнж. 164. Продам кобилу на женіння та куплю горілки. Лебед. у. Ум. жені́ннячко. В мено брати — на женіннячко. Грин. ІІІ. 27.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Льо́ха, -хи, ж. Свинья. Десятеро поросят одну льоху ссуть. Чуб. І. 315. Одну льоху маємо, та й ту вовки витягнуть з двору. Левиц. Пов. 183. Ум. льошка. Шух. І. 212.
Оприкривий, -а, -е. Противный, опостылый.
Приков, -ву, м. Цѣпь. Три дні на прикові край пушки держав. АД. II. 102. Повпивались кайдани у ноги бідакам і в руки... Дознають на прикові короткім страшенної муки. К. МБ. XII. 275.
Ряма, -ми, ж. = рама. Левиц. І. 23.
Хоругва́, -ви, ж. = корогва. ЕЗ. V. 190.
Нас спонсорують: