Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрімливий
дрімливиці
дрімлюх
дрімлючий
дрімнивиці
дрімниці
дрімота
дрімух
дрімучий
дріпа
дріпло
дріт
дрітарь
дрітовач
дріть
дрічний
дробелява
дробелячів'я
дробина
дробинник
дробинниця
дробити
дробитько
дробівниця
дробовик
дробуватий
дроб'ята
дрова
дровина
дровиняка
дровітник
дровітня
дровник
дровно
дрововоз
дроворуб
дроворубня
дров'яний
дрожачка
дрозд
дроковистий
дроковиця
дропак
дротик
дротина
дротовий
дроточок
дротяненький
дротяний
дротянка
дрохва
дрохвеня
дрохвин
дрохвич
дрохвичка
дрочити
дрочитися
дрочливий
друбак
друбен
друбок
друбушки
друг
другак
другий
другиня
другорядний
друґар
дружба
дружбарт
дружбиненько
дружбити
дружбів
дружбонько
друженька
друженько
дружина
дружити
дружитися
дружитоньки
дружка
дружків
дружко
дружкувати
дружній
дружність
дружно
дружонько
дружчити
друзки
друзь
друзяка
друк I
друк II
друкарня
друкарський
друкарь
друкваниця
друківля
друкований
друкування
друкувати
друкуватися
друлити
друлівник
друляти
друхна
друхніти
дручина
дручок
друччя
дручяга
друшляк
дрюк
дрюкарня
дрючечок
дрючина
дрючище
дрючок
дрюччя
Бом! меж., выражающее ударъ колокола. Бом, бом, бом!... на службу божу дзвонять. Грин. II. 112.
Відділ, -лу, м. 1) Отдѣлъ, раздѣлъ. Старший син, швець, уже й одружився і на одділ пішов. Г. Барв. 487.
Відійти Cм. відходити.
Гербувати, -бую, -єш, гл. = гребувати. Батенькового слова мені не гербувати. Чуб. II. 18.
Жениха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Ухаживать. Часто ходив, вірно любив, вірно женихався. Мет. 85. Чи се тая дівчинонька, що я женихався? Мет. 69.
Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
Перве нар. = перше.
Піст, по́сту, м. Постъ.
Поторсати, -саю, -єш, гл. Подергать, потрясти; взять за грудь и встряхнуть. Поторсав жінку, а вона й скинула дитину. Канев. у.
Трензель, -зля, м. Уздечка съ удилами. Ум. трензелька. Взяла коня за трензельку. Гол. ІІІ. 52.
Нас спонсорують: