Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрімливий
дрімливиці
дрімлюх
дрімлючий
дрімнивиці
дрімниці
дрімота
дрімух
дрімучий
дріпа
дріпло
дріт
дрітарь
дрітовач
дріть
дрічний
дробелява
дробелячів'я
дробина
дробинник
дробинниця
дробити
дробитько
дробівниця
дробовик
дробуватий
дроб'ята
дрова
дровина
дровиняка
дровітник
дровітня
дровник
дровно
дрововоз
дроворуб
дроворубня
дров'яний
дрожачка
дрозд
дроковистий
дроковиця
дропак
дротик
дротина
дротовий
дроточок
дротяненький
дротяний
дротянка
дрохва
дрохвеня
дрохвин
дрохвич
дрохвичка
дрочити
дрочитися
дрочливий
друбак
друбен
друбок
друбушки
друг
другак
другий
другиня
другорядний
друґар
дружба
дружбарт
дружбиненько
дружбити
дружбів
дружбонько
друженька
друженько
дружина
дружити
дружитися
дружитоньки
дружка
дружків
дружко
дружкувати
дружній
дружність
дружно
дружонько
дружчити
друзки
друзь
друзяка
друк I
друк II
друкарня
друкарський
друкарь
друкваниця
друківля
друкований
друкування
друкувати
друкуватися
друлити
друлівник
друляти
друхна
друхніти
дручина
дручок
друччя
дручяга
друшляк
дрюк
дрюкарня
дрючечок
дрючина
дрючище
дрючок
дрюччя
Затяга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. затягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться. 2) Затаскиваться, затаскаться. 3) Вербоваться, навербоваться. КС. 1883. IV. 751.
Згу́да, -ди, ж. Осмѣяніе, посрамленіе. Закохався я тяжко в тобі. Тепер я готов присягати, що не вийду з тої хати; нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду. Нехай мене виганяють, кийом боки облатають, а я буду з того сміятись. Грин. III. 159.
Зда́ння, -ня, с. Мнѣніе.
Знижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. знизитися, -жуся, -вишся, гл. 1) Понижаться, понизиться. Горо моя, горо, то єсь ся знижала. Гол. І. 336. 2) Унижаться, унизиться.
Нава́льність, -ности, ж. 1) Множество, толпа. Торік у Лебедині навальність була москалів. 2) Проливной дождь съ бурей.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. Ном. № 1341. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти. Мнж. 166.
Підпомогач, -ча, м. = підпомагач. К. ЦН. 179.
Посад, -ду, м. 1) Мѣсто, гдѣ сажаютъ жениха и невѣсту; во время свадьбы. Грин. ІІІ. 539. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Мет. 144. 2) Поставъ въ мельницѣ. У млині два посади. Лебед. у. 3) Рядъ или кругъ сноповъ на току для молотьбы. Александров. у. Ум. посадонько. Мет. 175.
П'ястися, пнуся, пнешся, гл. 1) Лѣзть, взбираться, карабкаться. П'явсь, п'явсь на ту гору, — не зопнеться. Пнеться, як жаба до гусяти. Чуб. І. 250. П'явся до гетьманування на Вкраїні. К. ХП. 11. 2) Силиться, напрягать силы. Вона взяла і сповила його. От він п'явсь — п'явсь, п'явсь — п'явсь, — не порвав. Чуб. II. 288. Ми чотирі годи п'ялися, платячи аренду, і скотину позбували, — так несила наша держати землю. Волч. у.
Ставляти, -ляю, -єш, гл. = ставити. Роспрягайте коні і усе так і ставляйте: тут вам шкоди ніякої не буде. Рудч. Ск. II. 151. Хоче хату собі ставляти. Г. Барв. 252.
Нас спонсорують: