Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрімливий
дрімливиці
дрімлюх
дрімлючий
дрімнивиці
дрімниці
дрімота
дрімух
дрімучий
дріпа
дріпло
дріт
дрітарь
дрітовач
дріть
дрічний
дробелява
дробелячів'я
дробина
дробинник
дробинниця
дробити
дробитько
дробівниця
дробовик
дробуватий
дроб'ята
дрова
дровина
дровиняка
дровітник
дровітня
дровник
дровно
дрововоз
дроворуб
дроворубня
дров'яний
дрожачка
дрозд
дроковистий
дроковиця
дропак
дротик
дротина
дротовий
дроточок
дротяненький
дротяний
дротянка
дрохва
дрохвеня
дрохвин
дрохвич
дрохвичка
дрочити
дрочитися
дрочливий
друбак
друбен
друбок
друбушки
друг
другак
другий
другиня
другорядний
друґар
дружба
дружбарт
дружбиненько
дружбити
дружбів
дружбонько
друженька
друженько
дружина
дружити
дружитися
дружитоньки
дружка
дружків
дружко
дружкувати
дружній
дружність
дружно
дружонько
дружчити
друзки
друзь
друзяка
друк I
друк II
друкарня
друкарський
друкарь
друкваниця
друківля
друкований
друкування
друкувати
друкуватися
друлити
друлівник
друляти
друхна
друхніти
дручина
дручок
друччя
дручяга
друшляк
дрюк
дрюкарня
дрючечок
дрючина
дрючище
дрючок
дрюччя
Безлюдувати, -дую, -єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.
Блят, -ту, м. 1) Пластинка (металлическая); доска деревянная для писанія на ней масляными красками. Приснився мені сон, щоб змалювать три иконі.... Купить дерева та повезти до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат.... помалює. Драг. 137. 2) То же, что и бердо 1, ткацкій снарядъ, вставляемый въ ляду, сквозь который проходять нити основы. Вас. 152, 166, 176. Kolb. I. 68. Части: двѣ горизонтальныя планки рамки — бильця, зубья — тростки. Конст. у. Б. Г. Въ Галиціи зубья называются — сказівки, щели между ними — комірки. МУЕ. III. 18. 3) Составная часть внутренняго колеса мельницы — часть обода (4 — 6 такихъ частей составляютъ полный ободъ), въ который вставляются кулаки. Черниг. у. Мик. 480. Ум. блятик.
Богословський, -а, -е. 1) Богословскій. К. Кр. 8. 2) Относящійся къ послѣднему классу духовной семинаріи. Богословський клас. Левиц. І. 153.
Виборний, -а, -е. 1) Отмѣнный, отборный. Там то личко рум'янеє, ще й слова виборні. Грин. III. 163. Збірає женців та все виборнії, хлопці, дівчата та все молодії. АД. І. 81. 2) и виборний = виборовий.
Ло́вкий, -а, -е. Хорошій; красивый; вкусный. Ловка пісня. Зміев. у. Ловка квіточка. Зміев. у. Ловкий борщ. Сосниц. у. Ум. ловке́нький, ловенький. А були (поросятка) одно в одно, такі ловенькі. Г. Барв. 244.
Пообчищати, -ща́ю, -єш, гл. Обчистить, очистить (во множествѣ).
Тисовий, -а, -е. Изъ тисса. Тисовий лісок. Рудч. Чп. 84. Тисові сінці, яворові східці. АД. І. 44. Тисові ворота. Левиц. І. 22.
Точний, -а, -е. Точный.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. Н. П. 363.
Утрапен, утрапний, -а, -е. ? Бог хоч не втрапен, так улучен. Ном. № 47.
Нас спонсорують: