Вечеряти, -ряю, -єш, гл. Ужинать. Трейчі на день попас маю: а снідаю й обідаю, полудную й вечеряю.
Каліво, -ва, с.
1) Кустъ картофеля. Картопля сеє літо не вродила: потроху пуд калівом. Оце три каліва викопала.
2) О коноплѣ, льнѣ: половина повісма.
Ма́тка, -ки, ж. 1) = мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. На те циган матку б'є, щоб його жінка боялась. 2) пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, пані-матко, спитав о. Хведір у жінки. 3) Самка, имѣющая дѣтей. Ласкаве телятко дві матки ссе. 4) Пчела — самка, матка. А за ним повалило козацтво, як за маткою бжоли. 5) = матірна 2. Жінкам же треба було ще й коноплі брати, мочити матки, щоб терти за літнього сонця. 6) Ум. отъ мата. Давай матки плести, ну запинати вікна, щоб не перся мороз у хату. 7) Родъ игры въ мячъ. 8) — жи́тна = матиця 4.
Неук, -ка, м.
1) Неучъ. І між дівок сих посадив як неука.
2) Необъезженный конь.
Обміжний, -а, -е. Пограничный, межевой.
Помарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку, попусту растратить, истребить (во множествѣ).
Пхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика.
Русальчин, -на, -не. Принадлежащій русалкѣ. русальчин великдень — четвергъ Троицкой недѣли.
Уготовити Cм. уготовляти.
Шторган, -на, м. Насѣк. Blatta orientalis, тараканъ.