Аса-ля! меж. Крикъ для отогнанія свиней.
Відросток, -тку, м. Отростокъ. Який корінь, такий і одросток. Ум. відростоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого а ні одного, одростонька ні од одного?
Гу́сячий, -а, -е. Гусиный, гусячій. Беруть кістку з гусячого крила.
Жалки́й, -а́, -е́. 1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. І на жалку кропиву мороз буває. Жалка кропива. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. 2) Жалобный. Плач жалкий та болезний.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Натхорити, -рю́, -ри́ш, гл. Навонять. А бодай би вас чорти взяли! Ич, як натхорили!
Немоценний, -а, -е. Превышающій силы. У неї була немоценна болість.
Побриндзати, -дзаю, -єш, гл. Побрести. Побриндзав у сад.
Повідкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить (во множествѣ).
Уторжитися, -жуся, -жишся, гл. Выручиться. А що, карбованців п'ятдесят уторжилось, чи нії Лебедин. у.