Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна.
Ди́вити, -влю, -виш, гл. = Дивувати. Хто дивить, нехай собі так чинить.
Жоре́нця, -ців, с. мн. ум. отъ жорна.
Завинова́титися, -чуся, -тишся, гл. Задолжаться, войти въ долги. Завиноватився я людям багато.
Помки нар. Памятно. Помки вам, панове, як горів Харьків? Мені се у помки, як чумаство було по холодній горі. Cм. помка, помок.
Розвій, -вою, м. Развитіе.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ.
Ухатий, -а, -е. = вухатий.
Цигарник, -ка м.; цигарниця, -ці,, ж. Портъ-сигаръ. Є в мене цигарник, але не справді великий. Ото панська цигарниця, але така гарнісінька, славнісінька.
Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Очі чорні, як терночок. Чорні брови маю, та й не оженюся. Чорна свита. Чорна хмара.
2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному.
3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Ум. чорненький, чорнесенький. чорненечкий.
