Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудок

Дудо́к, -дка́, м. = одуд. Вх. Пч. 15. Який дудок — такий чубок. Ном. № 7110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДОК"
Безпомошний, -а, -е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомошним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.
Вибростити, -рощу, -стиш, гл. Дать отростокъ. Вх. Лем. 397.
Вистреляти, -ляю, -єш, гл. Перестрѣлять. Вистреляймо їх, вражих синів. ЗОЮР. I. 243.
Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Захрестыты, -хрещу, -стыш, гл. Перекрестить. МВ. (КС. 1902. X. 154). Мнж. 129. Чоловік побіг поперед його та скрізь хрести понаписував, аж по усьому світові От чорт де не поткнеться, — усе захрещене. Мнж. 128.
Ма́котерть, -ти, ж. 1) = макітра. Вас. 182. 2) Котловина. Мнж. 185.
Обніж, -жі, ж. = обніжжя. Вже бжола за обніжжу летіла, гудучи. МВ. (О. 1862. І. 72).
Сирітство, -ва, с. Сиротство. Умерти умісті я бажаю, аніж жити сама маю у сирітстві такім. Чуб. III. 16.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.