Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дієписання
дієписний
дієпись
дієта
діж
діжа
діждати
діжечка
діжистий
діжка
діжковий
діжкуватий
діжма
діжниця
діжун
діжчина
дізнавати
дізнаватися
дізріти
дій! I
дій II
дійво
дійка
дійливо
дійма
діймати
дійна
дійнарка
дійник
дійниця
дійняти
дійсне
дійсний
дійсність
дійсно
дійти
дійшлий
діл I
діл II
ділання
ділати
діленина
ділениця
ділетка
ділечко
ділина
ділити
ділитися
ділій
діління
ділний
ділник
ділниця
діло
діловання
діль
дільба
дільний
дільниця
дільчий
діля
діляниця
ділянка
дім
дімениця
дімок
дінниця
діправди
діптянка
діра
діравий
діравити
діравка
дірка
діркуватий
дірочка
дірчавіти
дірявий
діскуватися
дісне
дісний 2
діставати
діставатися
дістати
дітва
дітвак
дітваччя
дітвора
діти
діти 2
дітки
діткнутись
дітлахи
дітолюбний
дітоньки
дітонько
дітопродавець
дітчий
дітячий
діхтяр
діцтво
діцький
дія
діякон
діяльний
діяльність
діяльно
діяниє
діянка
діяння
діяти
діятися
діяч
дїльце
дле
длубати
длубатися
для
длятися
дмухання
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ. Вх. Зн. 13.
Запропасти́ти Cм. запропащати.
Ле́дарство, -ва, с. Праздность, бездѣльничанье, нерадивость. Не раз Господь спасав людей своїх з неволі, та ледарством своїм вони його гнівили. К. Псал. 247.
Ми́лість, -лости, ж. Пріятность. Левиц. І. (Пр. 1868, стр. 519).
Натюжитися, -жуся, -жишся, гл. Напиться пьянымъ.
Одинокий, -а, -е. 1) Одинокій. Він багатий, одинокий — будеш панувати. Шевч. Чи ж тобі одиноке життя не обридло? О. 1861. XI. Кух. 37. 2) Единственный. Галиц.
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. К. Кр. 40. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом. К. ХП. 114, 115.
Полінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться. Не полінуйсь провіять. Г.-Арт. (О. 1861 III. 93). Полінувались рано встать. Черниг. г.
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу. Мнж. 190.
Старіти, -рію, -єш, гл. Старѣть, стариться. Чоловік старіє, а чортяка під бік. Ном. № 8694.
Нас спонсорують: