Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дієписання
дієписний
дієпись
дієта
діж
діжа
діждати
діжечка
діжистий
діжка
діжковий
діжкуватий
діжма
діжниця
діжун
діжчина
дізнавати
дізнаватися
дізріти
дій! I
дій II
дійво
дійка
дійливо
дійма
діймати
дійна
дійнарка
дійник
дійниця
дійняти
дійсне
дійсний
дійсність
дійсно
дійти
дійшлий
діл I
діл II
ділання
ділати
діленина
ділениця
ділетка
ділечко
ділина
ділити
ділитися
ділій
діління
ділний
ділник
ділниця
діло
діловання
діль
дільба
дільний
дільниця
дільчий
діля
діляниця
ділянка
дім
дімениця
дімок
дінниця
діправди
діптянка
діра
діравий
діравити
діравка
дірка
діркуватий
дірочка
дірчавіти
дірявий
діскуватися
дісне
дісний 2
діставати
діставатися
дістати
дітва
дітвак
дітваччя
дітвора
діти
діти 2
дітки
діткнутись
дітлахи
дітолюбний
дітоньки
дітонько
дітопродавець
дітчий
дітячий
діхтяр
діцтво
діцький
дія
діякон
діяльний
діяльність
діяльно
діяниє
діянка
діяння
діяти
діятися
діяч
дїльце
дле
длубати
длубатися
для
длятися
дмухання
Вибрик, -ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору. Сим. 200. 2) Капризная выходка.
Галасове зіллє, с. Раст. Scopolina antropoides. Вх. Пч. II. 36.
Забараба́нити, -ню, -ниш, гл. Забарабанить. Зробіть барабан та забарабаньте, то він вийде. Рудч. Ск. І. 71.
Мо́сть, -ти, ж. Милость (употребляется въ титулахъ). Його мость. Его милость.
Мути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Смущаться; волноваться. Отсе не где Катря! — мутиться мати: хто ж мене оплаче? МВ. ІІ. 197.
Нуждати, -да́ю, -єш, гл. Принуждать признаться, добиваться признанія. За гроші (що вкрадено) нуждають парубка в росправі. Волч. у.
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Помазувати, -зую, -єш, сов. в. помазати, -жу, -жеш, гл. Помазывать, помазать, намазывать, намазать. Тільки по губах помазав. Ном. Як помазав спину, аж шкура одстала. Чуб. V. 406. 2) Помазывать, помазать муромъ. Се я царя помазав на Сіоні. К. Псал. 3) Только сов. в. Запачкать. Чуб. V. 522. Ой обстели, мила, голубонько сива, китайкою двір, ой щоб не помазать дорогих сап'янців, золотих підків. Мет. 68.
Примус, -су, м. 1) Принужденіе. Ном. № 11341. З примусу. По принужденію. 2) = принука 2. Ном. № 11889. Доволі й примусу було, — не так, як ув инших, що все, мовляв, було, усе було, тільки примусу не було. Якось, бачте, ніяково гостеві їсти й пити без примусу. Г. Барв. 425.
Роздорож, -жу, м. = роздоріжжя. Опівночі пішов на роздорож. Драг. 56.
Нас спонсорують: