Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

досновиґати
досновиґатися
доснувати
доснуватися
досовдати
досовдатися
досовкатися
досолити
досолоджувати
досолювати
досолюватися
досохнути
досохти
доспати
доспівати I
доспівати II
доспівувати
доспілий
доспіти
доспіх
доспорожнятися
доста
доставати
доставатися
доставляти
досталь
достарчати
достатечність
достатнє
достатній
достаток
достача
достачання
достачати
достачування
достачувати
достеменісінький
достеменісінько
достемено
достерегти
достерігати
достигати
до-сто-біса
до-сто-бісового батька
достогнатися
достойний
достойність
достойно
достотній
достотно
достоту
достоювання
достоювати
достоятися
дострибати
дострибатися
дострибувати
достригати
достригатися
достругати
достругувати
достругуватися
достукати
достукування
достукувати
достукуватися
доступ
доступати
доступатися
доступний
достягати
досування
досувати
досуватися
досугий
досукати
досукування
досукувати
досунути
досушити
досушувати
досушуватися
досхнути
до-схочу
досхти
досягати
досяяти
дотанцьовувати
дотанцюватися
дотарабанити
дотарабанитися
дотаскати
дотаскувати
дотаскуватися
дотекти
дотеп
дотепа
дотепер
дотепний
дотепник
дотепниця
дотепність
дотепно
дотепре
дотерпіти
дотерплювати
дотерти
дотесати
доти
дотик
дотика
дотикання
дотикати I
дотикати II
дотикатися I
дотикатися II
дотинати
дотинятися
дотирати
дотиратися
Ботюк, -ка, м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Желех. Вх. Зн. 4. Ялиця стогне й шелестить.... «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили». Млак. 108.
Довголі́ття, -тя, с. Долголѣтіе, многолѣтіе. Благословила мене мама на довголіття. Стор. І. 260.
Зарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать.
Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли. Стор. МПр. 45.
Кокошний, -а, -е. Кичливый, спесивый. Вх. Зн. 26.
Обшивчастий, -а, -е. обшивчасті (уставки). Уставки особымъ образомъ вышитыя. Kolb. I. 48.
Переняти, -ся. Cм. переймати, -ся.
Скидатися 1, -даюся, -єшся, сов. в. ски́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Складываться, сложиться (деньгами), сдѣлать складчину. І скинулись по копійці, купили ще й горілки. Чуб. V. 1048. 2)чим. Обращаться, обратиться во что. Скидайсь ти, Домно, гадюкою, а я білим каменем стану. нар. ск. Підем, сестро, в дуброву, скинемося травою. Чуб. V. 918. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла, скинулася сивою зизулькою, у вишневім саду сіла. Мет. 256. 3)очима. Взглядывать другъ на друга. Він нахилився підіймати, а я й собі.... скинулись близько очима. Г. Барв. 66. 4)на ко́го. Быть похожимъ, походить на. Він так скидається на когось, та ніяк не згадаю на кого це. Кіев., Под. г.г. Вона на тебе трохи скинулась.
Управити, -ся. Cм. управляти, -ся.
Чижмар, -ра, м. Сапожникъ.
Нас спонсорують: