Верещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко, пронзительно кричать, визжать, пищать. І кричить, верещить, против діда не мовчить. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні до кухні її тащить.
Видко нар.
1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Ніч була темна, нічого не видко.
2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко.
Викрутень, -тня, м.
1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні.
2) Плутня. Викрутнями перебувається.
3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень.
Засі́сти Cм. засідати.
Козля, -ля́ти, с. = кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх.
Коцарка, -ки, ж. Коверница. Сумцовъ Культ. переж. № 18. Харьковскія коцарки. .
Лахманина, -ни, ж. Рубище, отрепье. У таку лахманину вдяглася, наче справді старчиха.
Позавуш нар. За ухомъ. Як талапне його позавуш. Схопив ту пляшку та так і пустив в Орисю та й попав її позавуш.
Розчепіритися, -рюся, -ришся, гл. Растопыриться.
Чупер, -пра, м. Хохолъ. Чупер носив собі коротенький. Жінку за чупер та й до землі, та й добре набив.