Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

досновиґати
досновиґатися
доснувати
доснуватися
досовдати
досовдатися
досовкатися
досолити
досолоджувати
досолювати
досолюватися
досохнути
досохти
доспати
доспівати I
доспівати II
доспівувати
доспілий
доспіти
доспіх
доспорожнятися
доста
доставати
доставатися
доставляти
досталь
достарчати
достатечність
достатнє
достатній
достаток
достача
достачання
достачати
достачування
достачувати
достеменісінький
достеменісінько
достемено
достерегти
достерігати
достигати
до-сто-біса
до-сто-бісового батька
достогнатися
достойний
достойність
достойно
достотній
достотно
достоту
достоювання
достоювати
достоятися
дострибати
дострибатися
дострибувати
достригати
достригатися
достругати
достругувати
достругуватися
достукати
достукування
достукувати
достукуватися
доступ
доступати
доступатися
доступний
достягати
досування
досувати
досуватися
досугий
досукати
досукування
досукувати
досунути
досушити
досушувати
досушуватися
досхнути
до-схочу
досхти
досягати
досяяти
дотанцьовувати
дотанцюватися
дотарабанити
дотарабанитися
дотаскати
дотаскувати
дотаскуватися
дотекти
дотеп
дотепа
дотепер
дотепний
дотепник
дотепниця
дотепність
дотепно
дотепре
дотерпіти
дотерплювати
дотерти
дотесати
доти
дотик
дотика
дотикання
дотикати I
дотикати II
дотикатися I
дотикатися II
дотинати
дотинятися
дотирати
дотиратися
Башта, -ти, ж. 1) Башня. Лукаш. 110. Змурував високу багату. Грин. І. 128. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу. ЗОЮР. I. 3. 2) Старая толстая ель. Шух. І. 177. Ум. баштонька, башточка.
Вивчатися, -чаюся, -єшся, сов. в. вивчитися, -чуся, -чишся, гл. Выучиваться, выучиться, научиться. Ото ж і вивчився я, виріс. Шевч. 417. І став усього вчитися, і за рік усього вивчився. Рудч. Ск. ІІ. 115.
Відсіч, -чі, ж. Отраженіе нападенія, отпоръ. Давали таки добру одсіч харцизякам. К. ЧР. 358.
Домуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. домурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Достраивать, достроить каменную постройку. Чи вже домурована ваша церква? Васильк. у.
Курій II, -рія, м. 1) Гермафродитъ куриной породы. Вх. Пч. I. 14.2) Еврейскій мясникъ, рѣжущій птицу. Желех.
Мочари́стий, -а, -е. = мочаруватий. Хотинск. у.
Огріх, -ха, м. Пропущенное мѣсто при паханьѣ поля. Глядіть же, щоб оранка без огріхів була. Харьк.
Омрак, -ку
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Похмаритися, -риться, гл. безл. Покрыться тучами. Вияснилось було, потім знову похмарилось. Харьк. у.
Нас спонсорують: