Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубчак

Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЧАК"
Бавна, -ни, ж. = бавовна. Желех.
Жовті́льниця, -ці, ж. = 1) жовтяниця. Вх. Зн. 17. 2) Раст. Scabiosa arvensis. Вх. Пч. І. 12.
Защіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. защіпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защепать, защепнуть, брать, взять на крючекъ. Защіпни, кажу, двері, та не пускай. Кв. Драм. 260. Защепнеш же двері на защіпку, як я піду. Харьк. г.
Каландєк, -ка, м. = полукіпок. Вх. Зн. 23.
Мизинча́, -ча́ти, с. = мизинець 2. Камен. у.
Пересягнути, -ну́, -не́ш, гл. Перейти, перескочить, перешагнуть, переброситься. Ном. № 8775.
Плісонь (ж.?), Раст. Mucor mucedo. Вх. Пч. II. 33.
Руїнник, -ка, м. Разрушитель. К. ПС. 7. Наслідити руїнника монгола. К. Дз. 80.
Ураза, -зи, ж. 1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці. Мир. ХРВ. 258. 2) Оскорбленіе, обида. Ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок. Стор. МПр. 10.
Шестеро числ. Шестеро, шесть душъ, шесть штукъ, шесть частей. Не дуже його постреляно: голівонька на четверо, а серденько на шестеро. Чуб. V. 948.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.