Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудек

Ду́дек, -ка, м. 1) Названіе старинной польской монеты (18 коп.). 2) Плата въ давней Польшѣ арендатору отъ поселянъ при рожденіи дѣтей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЕК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЕК"
Відбережний, -а, -е. Съ берега на море дующій (о вѣтрѣ). Одбережний вітер. (Стрижевск.).
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Добуття́, -тя, с. = Добування. Черном.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Помежно нар. = помеженно. Жили вони сусідами. У жодного був гарний садок і огород і притулювались вони один до другого помежно. Чуб. II. 658.
Порозвеселяти, -ля́ю, -єш, гл. Развеселить (многихъ).
Пороз'їдатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и роз'їстися, но о многихъ.
Стік, сто́ку, м. Стокъ, спускъ (воды)? впаденіе (рѣки)? Край села Теплиць, у стоку річки Полянина. Мкр. Н. 3.
Татців, -цева, -ве = таточків. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДЕК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.