Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудек

Ду́дек, -ка, м. 1) Названіе старинной польской монеты (18 коп.). 2) Плата въ давней Польшѣ арендатору отъ поселянъ при рожденіи дѣтей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЕК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЕК"
Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
Відсихати, -хаю, -єш, сов. в. відсох(ну)ти, -хну, -неш, гл. Отсыхать, отсохнуть.
Гартовня, -ні, ж. Печь для обжиганія кирпичей. Н. Вол. у.
Нив, -ву, м. 1) Низъ, ниже лежащее мѣсто. Він і покотився на низ. 2) Долина. Пішли низами. 3) Земли Войска Запорожскаго. Славна Чута товстими дубами, ще славніша Низом, козаками. Н. п. 4) мн. низи. Нижній край невода. Азовск. Стрижевск.
Присалабенитися, -нюся, -нишся, гл. Притащиться. Ти, бабо, знов присалабонилась із тим листом? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сатанивий, -а, -е. Сатанинскій. Сатанине чадо. Левиц. Пов. 343.
Стренчити, -чу, -чиш, гл. Рекомендовать, указывать, совѣтовать. Ажеж ти мені стренчив таке ледащо. Кіев. г.
Тупак, -ка, м. 1) Тупое орудіе. Шейк. Вх. Зн. 71. 2) Тупой человѣкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
Тюпцем нар. = тюпки. І ходою, і тюпцем.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДЕК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.