Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудник

Ду́дник, -ка, м. = дударь 1 и 2. За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла: заграй мені, дуднику, у дуду. Чуб. III. 176. Ум. ду́дничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку. Ном. № 12519.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДНИК"
Дога́ятися, -га́юся, -єшся, гл. Замедлить до извѣстнаго времени. Догаявся, що вже й ніч. Харьк. г.
Дом'Я́ти Cм. доминати.
Драглина́стий, -а, -е. Топкій. Драглинаста лука. Васильк. у.
Дуна́єнько, дуна́єчко, -ка, м. Ум. отъ дунай.
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо. Вх. Зн. 37.
Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії. Шевч. ІІ. 270.
Перечепити Cм. перечіплювати.
Плешня, -ні, ж. = плішня. Сим. 147.
Погрюкати Cм. погрюкувати.
Убіжжя, -жя, с. Убожество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.