Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудник

Ду́дник, -ка, м. = дударь 1 и 2. За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла: заграй мені, дуднику, у дуду. Чуб. III. 176. Ум. ду́дничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку. Ном. № 12519.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДНИК"
Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Заброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Замочиться въ водѣ, запачкаться, ходя по грязи. Ном. № 7252. А дівчина з лісу йде та й заросилась, та й забродилась. Мил. 110.
Класик, -ка, м. Классикъ.
Підо пред. = під. Підо мною татари стояли. Чуб. V. 386.
Площина, -ни, ж. Плоскость, равнина; площадь. Земля здається рівною площиною. Ком. І. 7.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Фіціґорний, -а, -е. Кокетливый. Шух. І. 33. Фіціґорні молодиці. Шух. I. 134.. Cм. відзіґорний.
Хисть, -ті, ж. = хист. К. ЧР. 128. Запорозька хисть. К. ЧР. 150. Тьфу на їх хисть, та й годі. Шевч. 295.
Хлопський, -а, -е. Простой, мужичій. Груба хлопська тварж. Стор. МПр. 79.
Чемериця, -ці, ж. Раст. а)біла. Veratrum album L. ЗЮЗО. І. 140. б)жовтава. Veratrum Lobellianum. Шух. І. 20. в)чо́рна. Veratrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.