Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуган

Дуга́н, -ну, м. Сортъ табаку. Желех. Вх. Лем. 428.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУГАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУГАН"
Бляхарство, -ва, с. Ремесло жестяника. Желех.
Догане́ць, -нця́, м. Ум. отъ II. Доган.
Дупляк, -ка́, м. Дуплистое дерево. Вх. Уг. 237.
Зопсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати. Міусск. окр.
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Н. Вол. у. Cм. накіт.
Підглядник, -ка, м. Соглядатай. Післали підглядників. Єв. Л. XX. 20.
Пообгороджувати, -джую, -єш, гл. Обгородить (во множествѣ). Г. Барв. 190.
Уречи, -чу, -чеш, гл. = уректи. Желех.
Фацка, -ки, ж. Пощечина, оплеуха. Фр. (Желех.).
Цвигати, -гаю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, -ну, -неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУГАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.