Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домів
домівка
домівник
домівниця
домівство
домівський
домізкуватися
доміркуватися
домірний
домітати
домлівати
домняти
домовий
домовик
домовина
домовини
домовинка
домовити
домовляти
домовлятися
домовний
домовник
домогання
домогатися
домодержавець
домолити
домолитися
домолоти
домолотити
домолочувати
домонтарство
домонтарь
доморобний
доморослий
доморядник
доморядця
домостити
домотканий
домотур
домочити
домочок
домочувати
домощувати
домощуватися
домування
домувати
домуватися
домудруватися
домуровувати
домуровуватися
домчати
домчатися
дом'яти
дон
доненька
донести
донехочу
донець
донечка
донігатися
донімати
донін
донка
доносити
доносити 2
доношати
доношатися
доношіння
доношувати
доношуватися
дончик
дончиця
донщиха
донька
доньчин
донюхатися
донюхуватися
доня
доняти
донятися
до-обід
дообідати
дообідній
дообідувати
доокола
доорати
доорювати
доорюватися
доостанку
доочне
допадати
допадатися
допалати
допалити
допалювати
допалюватися
допаніти
допанувати
допануватися
допарок
допарувати
допасати
допасатися
допасти I
допасти II
допастися
допатрати
допащикувати
допащикуватися
допевне
допевнення
допевнити
допевняти
допевнятися
допекти
доперво
доперти
допертися
допивати
допиватися
Безощадний, -а, -е. Безпощадный. К. Бай. 81. Безо́щадна, вовік ненаситна орда. К. Дз. 81.
Вірність, -ности, ж. Вѣрность, преданность. Вірність непохибна. К. Псал. 98.
Дубни́к, -ка́, м. 1) = дубняк. 2) Чанъ для дубленія кожъ. Вас. 157. Ум. дубничо́к. Мет. 196.
Користь, -ти, ж. 1) Польза, выгода, прибыль. Любив козак три дівчини, та не мав користи. Мет. 108. Іванець для своєї корнети роздуває старе огнище. К. ЧР. 200. 2) Добыча. У тому саду три користи: перша користь — орішечки, друга користь — красні вишеньки. Мет. 340. Не було в лісі жадної корнети. Н. Вол. у. Впарта коза — вовку користь. Ном. № 2630. Ум. кори́стонька, користочка. Ристю, коники, ристю, ми їдемо з користю, ми веземо да хористочку, молодую да невісточку. Грин. III. 491.
Кряч, -ча́, м. Жердь, которой поворачиваютъ бревно: при постройкѣ дома, сарая нужно бываетъ положенную уже на стѣны, но еще не прикрѣпленную, матицу перевернуть; тогда туго обматываютъ ее веревкой и въ петлю, которой оканчивается она, продѣваютъ кряч, жердь, при помощи которой бревно переворачивается. Крячем можно хоч яке дерево криве у сволоці повернути чи так, чи инак. Волч. у.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. О. 1862. І. 72. Могоричив, могоричив, поки сказав. Ном.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Н. п. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Огазнути, -ну, -неш, гл. = ошадіти. Цілий ліс огазне. Вх. Уг. 255.
Пополуднувати, -дную, -єш, гл. Пополдничать.
Росприндитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Раскапризничаться. 2) Разважничаться. Задравши ніс, росприндившись ходили. Греб. 366. Росприндився і росхрабрився, і на троянців полетів. Котл. Ен. VI. 71.
Нас спонсорують: