Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домів
домівка
домівник
домівниця
домівство
домівський
домізкуватися
доміркуватися
домірний
домітати
домлівати
домняти
домовий
домовик
домовина
домовини
домовинка
домовити
домовляти
домовлятися
домовний
домовник
домогання
домогатися
домодержавець
домолити
домолитися
домолоти
домолотити
домолочувати
домонтарство
домонтарь
доморобний
доморослий
доморядник
доморядця
домостити
домотканий
домотур
домочити
домочок
домочувати
домощувати
домощуватися
домування
домувати
домуватися
домудруватися
домуровувати
домуровуватися
домчати
домчатися
дом'яти
дон
доненька
донести
донехочу
донець
донечка
донігатися
донімати
донін
донка
доносити
доносити 2
доношати
доношатися
доношіння
доношувати
доношуватися
дончик
дончиця
донщиха
донька
доньчин
донюхатися
донюхуватися
доня
доняти
донятися
до-обід
дообідати
дообідній
дообідувати
доокола
доорати
доорювати
доорюватися
доостанку
доочне
допадати
допадатися
допалати
допалити
допалювати
допалюватися
допаніти
допанувати
допануватися
допарок
допарувати
допасати
допасатися
допасти I
допасти II
допастися
допатрати
допащикувати
допащикуватися
допевне
допевнення
допевнити
допевняти
допевнятися
допекти
доперво
доперти
допертися
допивати
допиватися
Блеснути, -ну́, -не́ш, гл. = блиснути. Блеснули мечами, як сонце з хмари. Чуб. ІІІ. 291.
Болячка, -ки, ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. Чуб. V. 1179. А оно крот болячок в твої печінки. Ном. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. Котл. Ен. І. 24. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. О. 1862. IХ. 29. 3) — на серці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. Г. Барв. 273. 4) — на дубі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Вх. Пч. II. 33. Ум. болячечка. Ув. болячище. Мил. М. 97.
Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. Ном. № 3004. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. Ном. № 1237. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки. Шевч. 284. 2) Сверлить. У дошці вертіти дірку. Дещо.
Головина, -ни, ж. = голова. Порубали Ігнаткові усю головину. Закр. 72.
Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Ли сз. Или. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм. ЗОЮР. І. 207.
Розв'язок, -зку, м. Рѣшеніе. Вх. Зн. 60.
Свободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. Всьому світу сина поробила, мир з неволі свободила. Чуб. III. 375.
Скрекотуха, -хи, ж. Стрекотунья, квакушка. Ум. скрекотушка. А це скаче жаба та й каже: «Хто, хто у цій рукавичці?» — Мишка-скряботушка. А ти хто? — «Жабка скрекотушка.» Рудч. Ск. II. 1.  
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Нас спонсорують: