Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Досіва́ння, -ня, с. Досѣваніе.
Зазирни́й, -а́, -е́ Яркій (о цвѣтахъ).
Заплазува́тися, -зу́юся, -єшся, гл. Запачкаться, загрязниться ползая.
Козлоно́гий, -а, -е. Съ козлиными ногами. ...козлоногий п'яний дід.
Ли́ся, -сі, ж. 1) = лисуна. 2) Раст. Fulicata atra.
Потаращити, -щу, -щиш, гл. Потащить.
Проймати, -ма́ю, -єш, сов. в. пройня́ти и проня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Пронимать, пронять. Циганський піт пройма. Ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чогось у бабусі чепурненької сльози покотились, наче б то нічого й гіркого не сказав, а проняв. 2) Продѣвать, продѣть. Проняти нитку в голку. 3) Пронизывать, пронизать, проникнуть сквозь что. — зубом. Прокусить. 4) Зацѣплять, зацѣпить. Взяли Байду, ізв'язали, за ліве ребро гаком пройняли. 5) Охватывать, охватить. Холод почав проймати Карпа. Великий сум проняв мені все тіло. Радість проймає тебе. 6) проняла думка кого. Явилась у кого мысль. Така саме думка проняла й Чіпку.
Товчи, -чу, -чеш, гл. = товкти.
Щертовий, -а́, -е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці.