Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

д
да
да-ба!
дава
давани
даванка
давання
давати
даватися
давець
давило
давильця
давина
давити
давитися
даві
давлючий
давнезний
давнеколишній
давненезний
давним-давно
давнина
давнити
давнитися
давній
давнісінько
давність
давніш
давнішній
давно 1
давно 2
давноминулий
давнути
давняшній
давонути
давучий
давучка
дадакати
дадакач
даде
дадекой
д'аджеж
даєден
дазь-бі
дайка
дак
дакоди
дакотрий
дакус
далда
д'але
далебі
далебо
д'алеж
далезний
далезно
далека
далекий
далекість
далеко
далекогляд
далеч
далеченний
далеченький
далеченько
далечиня
далечінь
далешній
далиня
далити
далитися
далі
далічко
даль
дальнина
дальній
дальнозоркий
дальноокий
дальш
дальший
дамка
дамниця
дамочка
дан
данина
данка
данна
дання
данок
данцівник
данцувати
дань
дар
дара 1
дара 2
дараба
дарабчик
дарбенний
даревний
даремне
даремний
даремнісінько
даремно
даремщина
дарити
дариця
дарівник
дарівщина
даріжний
даріння
дарма
дармо
дармовий
дармовис
дармовіс
дармоїд
дармоїдка
дармоїдний
дармоїдня
дармоїдство
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Бунька, -ки, ж. Глиняный сосудъ, родъ кувшина съ узкимъ горлышкомъ. Прил. у.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Настягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Набраться съ нѣкоторымъ затрудненіемъ (о многомъ). Настягалося рублів на кільки грошей. Мир. ХРВ. 59. 2) Насобирать, набрать (многое и съ трудомъ). Ви тут з матір'ю то сим, то тим боком настягаєтесь на зіму. Мир. ХРВ. 16. 3) Насобираться, сойтись (о людяхъ). Як де лучиться весілля, чи празник, чи що, то гостей настягається, що й голці не впасти. Св. Л. 201.
Неомірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Одідичення, -ня, с. Наслѣдованіе.
Позапроваджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и запровадити, но во множествѣ. Куди всі ножі позапроваджував? Ні одного не знайду. Богодух. у.
Поросташовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разложить товаръ, какія либо вещи, (о многихъ). Уже поросташовувалися крамарі з своїм крамом. Харьк.  
Урубати, -баю, -єш, гл. 1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю. Рудч. Ск. II. 66. 2) Ранить рубя. 3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237.
Шаг, -га, м. Грошъ, 1/2 копейки. Ні шага грошей. Рудч. Ск. II. 27. Був шаг, та в кешені розтерся. Ном. Ум. шажок. Грин. III. 244. Оттак наші сіромахи жидів обманюють; виніс сім мішків із погреба, та шажка й луп! Ном. № 10595.
Нас спонсорують: