Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

д
да
да-ба!
дава
давани
даванка
давання
давати
даватися
давець
давило
давильця
давина
давити
давитися
даві
давлючий
давнезний
давнеколишній
давненезний
давним-давно
давнина
давнити
давнитися
давній
давнісінько
давність
давніш
давнішній
давно 1
давно 2
давноминулий
давнути
давняшній
давонути
давучий
давучка
дадакати
дадакач
даде
дадекой
д'аджеж
даєден
дазь-бі
дайка
дак
дакоди
дакотрий
дакус
далда
д'але
далебі
далебо
д'алеж
далезний
далезно
далека
далекий
далекість
далеко
далекогляд
далеч
далеченний
далеченький
далеченько
далечиня
далечінь
далешній
далиня
далити
далитися
далі
далічко
даль
дальнина
дальній
дальнозоркий
дальноокий
дальш
дальший
дамка
дамниця
дамочка
дан
данина
данка
данна
дання
данок
данцівник
данцувати
дань
дар
дара 1
дара 2
дараба
дарабчик
дарбенний
даревний
даремне
даремний
даремнісінько
даремно
даремщина
дарити
дариця
дарівник
дарівщина
даріжний
даріння
дарма
дармо
дармовий
дармовис
дармовіс
дармоїд
дармоїдка
дармоїдний
дармоїдня
дармоїдство
Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички. Н. п.
Гидота, -ти, ж. Гадость, мерзость, нечистота. Де жидота, там і гидота. Прил. у.
Дотка́ти Cм. II. дотика́ти.
Квас, -су, м. 1) Кислота. 2) Квасъ. Чуб. VII. 446. Знайте нас: ми кислиці, із нас квас. Ном. № 2524. 3) Закваска. Остерегайтесь квасу фарисейського. Єв. Мр. VIII. 15. 4) Также квас шевський. Квасъ для выдѣлки кожъ. Шух. І. 253. Вас. 157. Ум. квасо́к.
Люли́на, -ни, ж. = люля, колиска. Е... е... люлино! Засни, мала дитино! Мил. 43.
Повислужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому. Кіевск. у.
Погойдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Покачиваться. І ходила, погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Ростяпака, -ки, об. Разиня. Ото ще чортова ростяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  
Рукодія, -дії, ж. Рукодѣліе, издѣліе. Сорочка своєї рукодії. КС. 1883. XІ. 500.
Шурубурити, -рю, -риш, гл. Куралесить, буянить, бѣдокурить.
Нас спонсорують: