Гріх, -ха́, м. 1) Грѣхъ. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Незнай гріха не чинить. Б'ють не ляхи, а наші гріхи. Де гріх, там і покута. 2) Вина. Батько Настусин радіє, що без його гріха сталось таке Грицькові: без вісти зник, вовкулакує. Ум. Грішо́к, гріше́чок. На душечку спасения, грішечків отпущение.
Держа́вець, -вця, м. Помѣщикъ; владѣтель. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла.
Дівина, -ни, ж. Раст. Oenothera biennis.
Заволокти́ Cм. заволікати.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Запита́ти, -ся. Cм. запитувати, -ся.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Подмухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно й прохололо.
Спадок, -дку, м. Наслѣдство. Не мавши спадку, не матимеш і упадку. Од якоїсь тітки у спадку йому достався. Иногда только во мн. ч.
Унуритися, -рюся, -ришся, гл. Повѣсить, опустить голову. Унурився та й пішов.