Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

д
да
да-ба!
дава
давани
даванка
давання
давати
даватися
давець
давило
давильця
давина
давити
давитися
даві
давлючий
давнезний
давнеколишній
давненезний
давним-давно
давнина
давнити
давнитися
давній
давнісінько
давність
давніш
давнішній
давно 1
давно 2
давноминулий
давнути
давняшній
давонути
давучий
давучка
дадакати
дадакач
даде
дадекой
д'аджеж
даєден
дазь-бі
дайка
дак
дакоди
дакотрий
дакус
далда
д'але
далебі
далебо
д'алеж
далезний
далезно
далека
далекий
далекість
далеко
далекогляд
далеч
далеченний
далеченький
далеченько
далечиня
далечінь
далешній
далиня
далити
далитися
далі
далічко
даль
дальнина
дальній
дальнозоркий
дальноокий
дальш
дальший
дамка
дамниця
дамочка
дан
данина
данка
данна
дання
данок
данцівник
данцувати
дань
дар
дара 1
дара 2
дараба
дарабчик
дарбенний
даревний
даремне
даремний
даремнісінько
даремно
даремщина
дарити
дариця
дарівник
дарівщина
даріжний
даріння
дарма
дармо
дармовий
дармовис
дармовіс
дармоїд
дармоїдка
дармоїдний
дармоїдня
дармоїдство
Бережкий, -а, -е. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міусск. окр. Дика вушка бережка. Волч. у.
Божкородіти, -джу, -диш, гл. Фокусничать. (Галиц.). Желех.
Дрові́тник, -ка, м. Дровникъ. Радодомысл. у. (Рк. Левиц.).
Мучни́ця, -ці, ж. 1) Раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112. 2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ. Микол. 481.
Підмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підмо́вити, -влю, -виш, гл. Подговаривать, подговорить, подстрекать, подстрекнуть, наущать. Жить до себе давно уже підмовляє. Котл. Н. П. 380. Козак коня напуває, дівчиноньку підмовляє: мандруй, мандруй, дівча, з нами, ліпше буде, як у мами. Чуб. V. 335.
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Утискати, -каю, -єш, сов. в. утиснути, -сну, -неш, гл. 1) Притѣснять, притѣснить. 2) Втискивать, втиснуть, вдавить, вогнуть во что. Як ухопить.... царевича, та в мідний тік так по коліна і втисла. ЗОЮР. ІІ. 52. 3) Только сов. в. Всунуть. А Солов'їха і свого носа туди таки втисла, — т. е. вмѣшалась туда. Левиц. ПЙО. 371. 4) Только сов. в. Втащить. Пішов Денис — сірка втне. Ном. № 6399.
Учарувати, -рую, -єш, гл. 1) Очаровать. 2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж бо ти мені розум зовсім відібрала. Лукаш. 146.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.
Шарабурити, -рю, -риш, гл. = шурубурити. Потаїли гроші, а тепер тими грішми й шарабурять. Лебед. у.
Нас спонсорують: