Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудити

Дуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Играть на свирѣли. Дудить на сопілці. О. 1862. VIII. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИТИ"
Великотерплячий, -а, -е. Многотерпѣливый. Бог великотерплячий. Васильк. у.
Зако́в, -ву, м. Оковы. Бути мені у неволі, у некрутському наборі, у залізі, у закові. Бал. Одиноким дає сем'ю, із закову визволяє. К. Псал. 150.
Заслу́женька, -ки, ж. Ум. отъ заслуга.
Ігуменя, -ні, ж. Игуменья.
Корзати гл. Плести, морщить (въ работѣ). Мнж. 182.
Невлад нар. Некстати, не подходить. Коли моє тобі невлад, — я з своїм назад. Посл.
Пороз'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. = порозв'язуватися.
Скосити, -ся. Cм. скошувати, -ся.
Цихвирувати, -рую, -єш, гл. Порицать, осуждать. Почала перед ним батька цихвирувати.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.