Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудити

Дуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Играть на свирѣли. Дудить на сопілці. О. 1862. VIII. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИТИ"
Ватажкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть предводителемъ, атаманомъ, старшимъ. Желех. Cм. ватажити.
Мачухі́вна, -ни, ж. Дочь мачехи, сестра по отцу, но не по матери. Черк. у.
Набу́ти, -ся. Cм. набувати, -ся.
Осмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. осмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. = обсмалюватися, обсмалитися.
Палговатий, -а, -е. Слоистый, плитообразный. Угор.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Стор. МПр. 107. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину. Єв. Мр. IV. 7.
Поперекошувати, -шую, -єш, гл. Перекосить (косою, — во множествѣ).
Стоокий, -а, -е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила. МВ. (О. 1862. III. 60).
Уростати, -таю, -єш, сов. в. урости, -ту, -теш, гл. 1) Вростать, врости. В землю вросла. Ном. № 9404. 2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І. 84). 3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Щог. В. 69. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте. Мил. 193.
Хоругва́, -ви, ж. = корогва. ЕЗ. V. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.