Бджолята, -лят, с. мн. = бджоленята. Два млини, три плуги добрі і бджолята має.
Безвартний, -а, -е. Не имѣющій цѣнности.
Зроду Cм. зрода.
Недомовляй, -а, -е. Косноязычный. Хотіла мене мати за сьомого дати; аж той сьомий такий недомовлий.
Писаний, -а, -е. 1) Писанный. 2) = мальований. 3) Изукрашенный рѣзьбой, орнаментами, узорами на деревѣ, металлѣ, кости и пр. Писані судини. Писана мосяжна бляха. Цівка того креса мосяжна писана. Ложа (у рушниці) незвичайно гарно ткані. Писані скрині. 4) Расшитый, украшенный вышивкой. Писані рукава. 5) О ткани: украшенный цвѣтными полосами. Писана рядовина. Cм. рядовина 1. 6) Писана трава. Раст. Phalaris arundinacea L, ленточная трава.
Пісочник, -ка, м. Раст. Stellaria graminea.
Поломінь, -ні, ж. Пламя. Робім ся огньом. Яков ти поломінев будеш? Іван палахнув наче та поломінь.
Поохлябуватися, -буємося, -єтеся, гл. Ослабнуть, расшататься (во множествѣ). У возі поохлябувалось усе.
Татунин, -на, -не. = татунів.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Але ж не все так їй щастило його дурити.
