Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубрівонька

Дубрівонька, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРІВОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРІВОНЬКА"
Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Ганца, -ци, ж. Кляча. Вх. Зн. 9.
Оплачувати, -чую, -єш, сов. в. оплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Платить, заплатить, выплатить. Овечку продає, щоб подушне оплатить. О. 186
Пестувати, -тую, -єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого. Шевч.
Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Посипонути, -ну́, -не́ш, гл. Сыпнуть. Він як посипоне просом — і його засипав. Рудч. Ск. І. 38.
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала. Рк. Макс.
Рибарчик, -ка, м. = рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили. Гол. І. 54.
Стовкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. Рудч. Ск. II. 166. У куми в гостях була та й не стовкла пшона. Грин. І. 32. 2) Истолочь. 3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно. Ном. № 13315.
Шадуля, -лі, ж. Названіе коровы свѣтло-сѣрой масти. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБРІВОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.