Засмо́ктаний, -а, -е. 1) Засосанный. 2) Плохо уродившійся, болѣзненный. Жито... ледві од землі одлізло, — низеньке, жовте, засмоктане.
Клект, -ту, м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути.
Ложни́ця, -ці, ж. Спальня. (Молоду) в ложницю повели.
Мурі́г, -ро́гу, м. = моріг. Зелений як муріг. І двір його мурогом заріс. Ум. мурожок.
Перекути, -кую́, -єш, гл. = перекувати.
Прогін, -го́ну, м.
1) Дорога (между полями и пр.) для прогона скота.
2) Палка у невода, которою пропускаютъ неводъ подъ ледъ.
2) Длина зданія отъ угла до угла.
4) Діаметръ. Млиновий камінь має три аршини у прогоні.
5) мн. Въ гончарномъ горнѣ: круглыя отверстія въ черіні для пропуска огня и дыма.
Саківно, -на, с. Часть сака. Cм. сак. Часть підкладу.
Сівач, -ча, м. Сѣятель. Останнім сівачем, як і останнім орачем, був Опанас.
Часочок, -чку, м. Ум. отъ час.
Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной.