Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деркачиня
деркачитися
деркий
деркотіти
дернина
дерниння
дерниця
дерновий
дернувати
дернути
дернюка
дерня
деронути
деррина
дерти
дертися
дертиця
дертичний
дерть
дертяний
дерун
деручкий
дерчак
дерчання
дерчати
дерюга
деряба
дерябка
дерябонька
десбіч
десбічний
десна
десний
деспот
деспотизм
деспотичний
деспоцтво
десь
десь-инде
десь-не-десь
деся
десятеро
десятий
десятина
десятинець
десятинка
десятинний
десятинський
десятка
десятковий
десятник
десятниківна
десятникувати
десятницький
десятничка
десятничок
десяток
десятоліта
десятолітній
десятоліття
десятострунний
десяточок
десятчаний
десятчина
десять
де-хто
де-чий
дешевий
дешевина
дешевити
дешевінь
дешевість
дешевіти
дешевня
дешево
дешевшати
дешевше
дешевший
дешперувати
дешпіт
дещиця
дещо
деяк
деякий
дє
дєдик
дєдина
дєдьо
дж!
джа!
джаворок
джавур
джарка
джбан
джвякати
джвякнутися
джгут
джгутовий
джгуток
джегерелі
джегерь
джеджелуха
джеджора
джеджулитися
дженгалити
дженджерувати
дженджеруха
дженджик
дженджуристий
дженчик
джер
джерга
джерґа
джерґати
джерґіт
джерґотати
джерґотня
джереґеля
джереластий
джерелатий
Дяконенкі́вна, -ни, ж. Внучка діакона.
Корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня. Чуб. VII. 394.
Полунати, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаваться нѣкоторое время.
Попідкопувати, -пую, -єш, гл. Подкопать (во множествѣ).
Порося, -ся́ти, с. 1) Поросенокъ. Качавсь у барлозі, мов порося. Котл. Ен. III. 14. 2)морське. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Пч. II. 5. Ум. порося́тко.
Приточити Cм. приточувати.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість. Ном. № 3170.
Цішиця, -ці, ж. = ціша. Хмелем коло двору, вінцем коло столу, цєшицями по столу. Боже вас благослови і отець, і мати на посаг ступати! Гол. IV. 351.
Челядинка, -ки, ж. = челядниця.
Нас спонсорують: