Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деркачиня
деркачитися
деркий
деркотіти
дернина
дерниння
дерниця
дерновий
дернувати
дернути
дернюка
дерня
деронути
деррина
дерти
дертися
дертиця
дертичний
дерть
дертяний
дерун
деручкий
дерчак
дерчання
дерчати
дерюга
деряба
дерябка
дерябонька
десбіч
десбічний
десна
десний
деспот
деспотизм
деспотичний
деспоцтво
десь
десь-инде
десь-не-десь
деся
десятеро
десятий
десятина
десятинець
десятинка
десятинний
десятинський
десятка
десятковий
десятник
десятниківна
десятникувати
десятницький
десятничка
десятничок
десяток
десятоліта
десятолітній
десятоліття
десятострунний
десяточок
десятчаний
десятчина
десять
де-хто
де-чий
дешевий
дешевина
дешевити
дешевінь
дешевість
дешевіти
дешевня
дешево
дешевшати
дешевше
дешевший
дешперувати
дешпіт
дещиця
дещо
деяк
деякий
дє
дєдик
дєдина
дєдьо
дж!
джа!
джаворок
джавур
джарка
джбан
джвякати
джвякнутися
джгут
джгутовий
джгуток
джегерелі
джегерь
джеджелуха
джеджора
джеджулитися
дженгалити
дженджерувати
дженджеруха
дженджик
дженджуристий
дженчик
джер
джерга
джерґа
джерґати
джерґіт
джерґотати
джерґотня
джереґеля
джереластий
джерелатий
Бакай, -кая, м. 1) Глубокая яма въ рѣкѣ, прудѣ. Сим. 145. Екат. 2) Грязный, наполненный водою ухабъ на дорогѣ, выбоина, ложбина, посрединѣ которой лужа. Конст. у. Мнж. 176. Кіевск. у. Поїхали вони раз колодки возити... та і загрюзились у бакаї. Мнж. 9. Cм. баюра, банджюр.
Бещад, -да, м. = бескид 2. Вх. Уг. 227.
Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Гугна́вий, -а, -е = Гугнявий. Угор.
Зані́сно нар. То-же, что и завізно. В млині дуже занісно. Вх. Зн. 19.
Зрозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понять. Поки, теє зрозумівши, згоду учинили. Макс. (1834), 126. Ви так зписьменна говорите, що я того не зрозумію. Котл. Н. П. 344.
Обурювати, -рюю, -єш, сов. в. обурити, -рю, -риш, гл. 1) Обрушивать, обрушить. Аж гидко дивитись на панський двір: штахети обурені, хати облуплені, тини теж повалились. О. 1862. V. 109. Стола і ослона не було, обурені лавки лежали долі. О. 1862. VII. 31. 2) Возмутить, возбудить негодованіе.
Паруха, -хи, ж. 1) Родъ сметаны, полученной отъ смѣшенія паренаго молока съ обыкновенной сметаной. Лохв. у. Cм. колотуха. 2) Водка. Ой піду я до корчми, нап'юся парухи. Грин. III. 661.
Посилкуватися, -куюся, -єшся, гл. Употребить усиліе. Посилкувались та й зробили. Черк. у. Не посилкується ні мало, щоб так палати перестало і щоб оцей пожар погас. Котл. Ен. II. 32.
Промито, -та, с. Высокая пошлина. Платять важке промито замісь легшого мита. К. Кр. 19. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували, да брали мито-промито. АД. І. 21.
Нас спонсорують: