Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деркачиня
деркачитися
деркий
деркотіти
дернина
дерниння
дерниця
дерновий
дернувати
дернути
дернюка
дерня
деронути
деррина
дерти
дертися
дертиця
дертичний
дерть
дертяний
дерун
деручкий
дерчак
дерчання
дерчати
дерюга
деряба
дерябка
дерябонька
десбіч
десбічний
десна
десний
деспот
деспотизм
деспотичний
деспоцтво
десь
десь-инде
десь-не-десь
деся
десятеро
десятий
десятина
десятинець
десятинка
десятинний
десятинський
десятка
десятковий
десятник
десятниківна
десятникувати
десятницький
десятничка
десятничок
десяток
десятоліта
десятолітній
десятоліття
десятострунний
десяточок
десятчаний
десятчина
десять
де-хто
де-чий
дешевий
дешевина
дешевити
дешевінь
дешевість
дешевіти
дешевня
дешево
дешевшати
дешевше
дешевший
дешперувати
дешпіт
дещиця
дещо
деяк
деякий
дє
дєдик
дєдина
дєдьо
дж!
джа!
джаворок
джавур
джарка
джбан
джвякати
джвякнутися
джгут
джгутовий
джгуток
джегерелі
джегерь
джеджелуха
джеджора
джеджулитися
дженгалити
дженджерувати
дженджеруха
дженджик
дженджуристий
дженчик
джер
джерга
джерґа
джерґати
джерґіт
джерґотати
джерґотня
джереґеля
джереластий
джерелатий
Живе́ць, -вця́, м. 1) Сила, жизненная сила. Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. Мкр. Г. 35. 2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанне для окулировки; также новые побѣги, отростки садоваго дерева. Канев. у. 3) Въ деревѣ: живая древесина. 4) Источникъ, ключъ. 5) Пульсъ. 6) Живая мелкая рыба, которую надѣваютъ на удочку, какъ приманку. 7) Подпочва. Не можна дуже глибоко пускати плуга, бо можно живцю достати. Винниц. у. 8) Отличающійся въ разрѣзѣ темнымъ цвѣтомъ, плотный слой выдѣланной на подошвы кожи. 9) Ремешекъ съ деревянной палочкой на концѣ. Онъ прикрѣпляется къ неводу и свободнымъ концемъ съ палочкой накручивается на канатъ, когда его нужно тянуть. Як тілько мережа наближалась до берега, ті, що стояли на кінці кодоли, роскручували живці. Левиц. І. 10) Ремешекъ, около котораго плетется кнутъ. Мнж. 180. 11) Желѣзное кольцо посрединѣ верхней части ярма, — въ него проходить дышло экипажа, плуга. Шух. І. 165.
Захища́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. захисти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Прикрываться, прикрыться, защищаться, защититься. Возами захистились од вітру.
За́чіска, -ки, ж. = кичка 1. Мет. 208.
Остяк, -ка, м. = остюк. Вівсянії половиці та й не хоче їсти, а яшна з остяками буде в язик лізти. Чуб. V. 1126.
Петрик, -ка, м. Улитка. Лохв. у.
Пороздягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Раздѣться (о многихъ). Пороздягалися, давай усі топтатись (у потоці) та шукати. Драг. 192.
Посторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь. МВ. ІІ. 97.
Тупотіння, -ня, с. = тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.
Удосвіта нар. На разсвѣтѣ, до разсвѣта. Удосвіта встав я, темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.
Чекмінь, -ня, м. Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. О. 1862. VIII. 33. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт. Мир. Пов. II. 50. То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені. Мкр. Н. 26. Cм. чекман.
Нас спонсорують: