Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дударик

Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДАРИК"
Війна, -ни, ж. Война. Ум. війнонька, війночка.
Дзябкани́стий, -а, -е. Пестрый, пѣгій. Вх. Зн. 15.
Ждання́, -ня́, с. Ожиданіе. Ждали, ждали, та й ждання погубили. Ном. № 5627.
Завча́сний, -а, -е. Заблаговременный. Желех.
За́стум, -ма, м. Укромное мѣсто, пустынное глухое мѣсто. Сховалась ти на відпочинок, як лебідь в тихі застуми води. К. ПС. 130. І засвітився світ по застумах московських. К. Дз. 15. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Н. п.
З'ї́хати, -ся. Cм. з'їздити, -ся.
Молодожо́н, -на, м. Молодоженъ. Старий, та перевернувсь на молодожона. Черк. у.
Невстид, -ду, м. Безстыдство.
Поперегнивати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и перегнити, но во множествѣ.
Християнка, -ки, ж. Христіанка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.