Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудочка

Ду́дочка, -ки, ж. Ум. отъ дудка. 1) Маленькая свирѣль. Вийди, Грицю, на улицю і ти, коваленку, заграй мені у дудочку стиха помаленьку. Чуб. ІІІ. 125. вони всі в одну дудочку грають. Всѣ однимъ заняты, всѣ одинаковы. Грин. І. 233. 2) Трубочка. У тоненьку скляну дудочку.... налиймо води і нагріймо її, то вода підійметься вгору. Дещо. 54. 3) Родъ танца. Алв. 21. Тут инчі журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДОЧКА"
Десятостру́нний, -а, -е. Десятиструнный. У псалтирь десятострунний та у гуслі вигравати. К. Псал. 214.
Звідусі́ль, звідусіля́, звідусю́ди, нар. Со всѣхъ сторонъ, отовсюду. Який тепер чорт скаже тобі ясно, коли звідусюди нахмарило? К. ЧР. 239.
Зрозуміло нар. Понятно.
Квартуга, -ги, ж. Ув. отъ кварта. Взяли б квартугу та сіли б кошем, та й пили б. Ном. № 14091.
Лопітли́вий, -а, -е. Плохо, неразборчиво говорящій. Шух. І. 33.
Одежина, -ни, ж. 1) Что либо изъ платья. Г. Барв. 190. 2) Одежина = Одежа. жалувати одежину. Беречь платье. нехтувати одежину. Не жалѣть, не беречь одежды. Ном. № 11133. Ум. одежинка. Мир. Пов. І. 123.
Півняк, -ка, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельви́га. Лохв. у.
Позадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задуматься (о многихъ).
Тириканяя, -ня, с. 1) Плохая игра на скрипкѣ. Шейк. 2) Игра на валькѣ. Шейк.
Утрунок, -нку, м. = тлунок. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.