Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудочка

Ду́дочка, -ки, ж. Ум. отъ дудка. 1) Маленькая свирѣль. Вийди, Грицю, на улицю і ти, коваленку, заграй мені у дудочку стиха помаленьку. Чуб. ІІІ. 125. вони всі в одну дудочку грають. Всѣ однимъ заняты, всѣ одинаковы. Грин. І. 233. 2) Трубочка. У тоненьку скляну дудочку.... налиймо води і нагріймо її, то вода підійметься вгору. Дещо. 54. 3) Родъ танца. Алв. 21. Тут инчі журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДОЧКА"
Виплести Cм. виплітати.
Дже́рґіт, -ґоту, м. 1) Сильное щебетаніе птицъ. 2) Быстрый и крикливый разговоръ на непонятномъ языкѣ (о евреяхъ, напр.).
Перекидисто нар. Неустойчиво, легко можно опрокинуться, валко. На сьому возі їхати перекидисто. Зміев. у.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. К. Кр. 37. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя. Н. п.
Плутати, -таю, -єш, гл. 1) Путать. 2) Путать, сбивчиво разсказывать.
Спаніти, -ні́ю, -єш, гл. Превратиться въ барина, стать бариномъ.
Східець, -дця, м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Стор. МПр. 65. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці. Н. п.
Червотокий, -а, -е. Червоточный. Червотока горошина. Дещо.
Чуть нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Шевч. 165. Чуть живу пустив. Рудч. Ск. І. 178.
Штирійчак, -ка́, м. Вилы съ четырьмя зубьями. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.