Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долапувати
доласити
доласувати
доласуватися
долатати
долататися
долатувати
долегати
долегливий
долегливість
долежати
долежка
долежування
долежувати
долежуватися
долемзати
доленька
долетіти
доливання
доливати
доливатися
долигатися
долизати
долизувати
долизуватися
долина
долинистий
долинка
долинкуватий
долинний
долинонька
долинути
долиняник
долити
долище
долі
долів
долівка
долівлиць
долівонька
долігати
долігливий
долігливість
доліжно
долізти
долілиць
долініж
доліпити
доліплювати
доліський
долітати
долітце
долічити
долічувати
долічуватися
долішній
долляти
Долник
долов
доловити
доловлювати
доложити
долок
доломина
долонечка
долонько
долоньковий
долоня
долото
долочко
долошка
долубай
долубати
долубатися
долузати
долупати
долупатися
долупити
долупитися
долупуватися
долучати
долущити
долущування
долущувати
долущуватися
дольній
долюблювати
доля
дом
дома I
дома II
домагання
домагатися
домазати
домазувати
домальовувати
домалюватися
доманити
домарити
домаритися
домарь
домаха
домацатися
домацуватися
домашній
домаювати
домелювати
домести
домець
домивати
домиватися
доминати
домирити
домиритися
домисел
домислитися
домислюватися
домити
домичок
домишлятися
Збіросві́т, -ту, м. Фокусъ, точка, въ коей сходятся лучи свѣта. Проміння збірається в однім місті, котре називається фокус (збіросвіт). Ком. II. 87.
Крадіння 2, -ня, с. = крадіж. Хиба насіння — крадіння? Набрав та й пішов. Драг. 380.
Надпо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. надпоро́ти, -рю́, -реш, гл. Распарывать, распороть часть.
Охотник, -ка, м. 1) Доброволець, волонтеръ. 2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників. Рудч. Ск. II. 75.
Попихачний, -а, -е. Употребляющійся для толканія. О, як би любо їм було тепер допхатись до берега, коли б у бідолах було в запасі про случай на кризі біля хати яке попихачне знаряддє, чи весло. К. Дз. 157.
Просивий, -а, -е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. просивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три простенькі. Гол. І. 192.
Стругнути, -гну́, -не́ш, гл. 1) Стругнуть. 2) Убѣжать, умчаться. Стругнула, де Еол живав. Котл. Ен. 3) Ударить. Як стругне його по пиці. Лохв. у. 4) Отпалить, выкинуть, отколоть штуку, колѣнце. Стругнув штуку! Оце так стругнув! Лохв. у.
Тік I, то́ку, м. Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. У нас кругом токи, спирти, засіки повні. К. Псал. 320. Добулась, мов сова на току. Ном. № 4008.
Увіритися Cм. увірятися.
Чадно нар. Угарно. Як... дуже чадно, то і вмерти можна. Дещо.
Нас спонсорують: