Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долапувати
доласити
доласувати
доласуватися
долатати
долататися
долатувати
долегати
долегливий
долегливість
долежати
долежка
долежування
долежувати
долежуватися
долемзати
доленька
долетіти
доливання
доливати
доливатися
долигатися
долизати
долизувати
долизуватися
долина
долинистий
долинка
долинкуватий
долинний
долинонька
долинути
долиняник
долити
долище
долі
долів
долівка
долівлиць
долівонька
долігати
долігливий
долігливість
доліжно
долізти
долілиць
долініж
доліпити
доліплювати
доліський
долітати
долітце
долічити
долічувати
долічуватися
долішній
долляти
Долник
долов
доловити
доловлювати
доложити
долок
доломина
долонечка
долонько
долоньковий
долоня
долото
долочко
долошка
долубай
долубати
долубатися
долузати
долупати
долупатися
долупити
долупитися
долупуватися
долучати
долущити
долущування
долущувати
долущуватися
дольній
долюблювати
доля
дом
дома I
дома II
домагання
домагатися
домазати
домазувати
домальовувати
домалюватися
доманити
домарити
домаритися
домарь
домаха
домацатися
домацуватися
домашній
домаювати
домелювати
домести
домець
домивати
домиватися
доминати
домирити
домиритися
домисел
домислитися
домислюватися
домити
домичок
домишлятися
Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207.
Відтопити, -ся. Cм. відтоплювати, -ся.
В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Ном. № 1081. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. Мет. 276. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Мет. 91. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. Ном. № 11396. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. Мир. Пов. II. 111. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Готува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Готовиться, приготовляться. Страшний суд ся приближає, — готуймося всі. Чуб. І. 220. Той половин бере, готується на смерть. Драг. 76.
Калічитися, -чуся, -чишся, гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у.
Перекорище, -ща, с. ув. отъ перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекор робила: повну хату і комнату женихів водила; ой ще ж тобі, моя мати, перекорище: повну хату і комнату, іще й дворище. Чуб. V. 1151.
Понагинатися, -наємося, -єтеся, гл. Нагнуться (о многихъ). Верби понагинались над водою. Левиц. І. 62.
Попліть, -ті, ж. Верхняя часть плетня. Угор.
Роскрамарюватися, -рю́юся, -єшся, гл. Расторговаться.
Сиротіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться иди быть сиротою. Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла.... тут і вмру. МВ. (О. 1862. III. 76).
Нас спонсорують: