Білозорець, -рця, м. 1) = білозір, білозірець. Козаченьку-білозору, говори зо мною! 2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L.
Брехуха, -хи, ж. Лгунья. Жаль мені на дівчину, на ту сучу брехуху. Ум. брехушка.
Відшкварити, -рю, -риш, гл.
1) Оттопить (о салѣ).
2) Выдрать, выпороть. Було ні за що батожжам одшкварить.
Гри́ва, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. 4) = Гривка 2. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка.
Дазь-бі, — Біг нар. = Дасть-бі. Чи вже не варитимете галушки оце? — Ні, серце, бо борошенця в нас дазь-бі. У Гул. Арт. какъ существ.: Як їсти дазьбіга та ще й гладкими буть.
Джолґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Джигонути. От одна (oca) як джолґоне його.
Позволитися, -люся, -лишся, гл. Испросить, получить позволеніе. Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, — нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться.
Стряхнути, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили.
Ушкодити, -джу, -диш, гл. Повредить, причинить поврежденіе. Той там кобилу припустив до нових стіжків.... або друге вшкодив.
Хлопцюга, -ги, м. Ув. отъ хлопець. Я наймит у неї, хлопцюга приблудний. Ну, вставай, хлопцюго!