Арешта́нтка, -ки, ж. Арестантка.
Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. Змов мені одно словечко.
2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали.
3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє.
Мантиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє.
Натівати, -ва́ю, -єш, гл. Начинать? затѣвать? Оце вже на иншу натіва (о ребенкѣ, сперва смѣявшемся, а потомъ начавшею плакать).
Поголоснійшати, поголоснішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться громче. Голосна пісня його через те ще поголоснійшала на широкому світі.
Почасточка, -ки, ж. = почастунок. Матінко, повная роже, прошу тебе на почасточку, на цюю чарочку.
Сивоволосий, -а, -е. Сѣдоволосый. І сивоволосий підняв руки калічені до святого Бога.
Сталка Cм. сталька.
Хрумкати, -каю, -єш, гл. = хрумати.