Веселити, -лю, -лиш, гл.
1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою.
2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити.
Гости́на, -ни, ж. 1) Пребываніе въ гостяхъ, гостьба. Гірка гостина, коли лиха година. Де все гостина, там голод недалекий. А ще мого сина з гостини не видно. У гости́ну. Въ гости. Я тудою йтиму до батенька в гостину. 2) Пиршество, угощеніе, принятіе гостей. Починається гостина для всіх нас радостна. Так то оддячив ти пану гетьману за гостину! 3) Гость. Прийде до тебе три гостини: перва гостина — яснеє сонце. Ум. Гости́нка, гости́нонька, гости́ночка. Через долинку та в гостинку.
Допи́тувати, -тую, -єш, сов. в. допита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Допрашивать, допросить. 2) Разспрашивать, разспросить. Глухий не дочує, так допитая.
Зновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. знови́ти, -влю́, -виш, гл. Возобновлять, возобновить.
Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). 2) Нащелочить, набучить.
Настарчати, -ча́ю, -єш, гл. = настачати. А я зілля настарчаю, їх із лиха виручаю.
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки.
Рясний, -а, -е. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Рясна яблуня. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. О волосахъ: густой. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна., посл. ум. рясненький, рясне́сенький.
Черкеска, -ки, ж. 1) Черкешенка. Стерігсь, щоб любощів йому черкеска з ними не сунула. 2) Родъ одежды верхней: черкеска. З вильотами черкеска.
Шморшки, -шок, ж. Морщины, складки. Лице було оперезано шморшками.
