Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ледачо

Леда́чо нар. 1) Лѣниво. 2) Плохо, дурно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 352.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕДАЧО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕДАЧО"
Баршан, -ну, м. = оксамит. Вх. Уг. 227.
Близна, -ни, ж. Рана, рубець отъ раны. Желех.
Виновий 1, -а, -е. Пиковый.
Владати, -даю, -єш, гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.
Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor. Вх. Пч. І. 12.
Макі́терка, -ки, ж. Ум. отъ макітра.
Моро́кува́тий, -а, -е. Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата. К. ХП. 18.
Посуконщина, -ни, ж. Сукно изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ.
Часть, -ти, ж. Часть. Зо дна моря хвиля уставав, козацькі судна на три части розбиває. АД. І. 197.
Численно нар. Многочисленно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕДАЧО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.