Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ледачо

Леда́чо нар. 1) Лѣниво. 2) Плохо, дурно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 352.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕДАЧО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕДАЧО"
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Знахарка, -ки, ж. = знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. Ном. № 13927.
Кивуха, -хи, ж. Любящая кивать, преимущественно изъ кокетства. Кв. Жел.
Комизитися, -зюся, -зишся, гл. Капризничать, упрямиться. Коли б вона та не бісилась, замовкла і не комизилась. Котл. Ен.
Мі́тити, -чу, -тиш, гл. Намѣчать, мѣтить.
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Передтіччя, -чя, с. Мѣсто передъ токомъ.
Подіркуватіти, -тію, -єш, гл. = подірчавіти.
Регула, -ли, ж. Уставъ. По військовій регулі за се повинен він смертної кари. Стор. МПр. 28.
Тулу́к, -ка́, м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. Шух. I. 212. 2) = Тулун. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕДАЧО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.