Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубняк

Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. ЗОЮР. II. 37. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком. Ном. № 12535.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБНЯК"
Бійно нар. = боязко. Шух. І. 81. Бійно було, бо я спізнав, шо то пекло. Гн. II. 72.
Вернигора, -ри, м. Сказочный герой, переворачивающій горы. Мнж. 43. Драг. 256.
Відомий, -а, -е. 1) Извѣстный. 2) я відомий. Мнѣ извѣстно. Я відомий за ті гроші. Рк. Левиц.
Далда́, -ди́, ж. Далда́-балда́ въ загадкѣ — свинья. Ном., стр. 294, № 122.
Засвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Поссориться.
Злодійствувати, -вую, -єш, гл. Писарь... п'янствує, розбишує і, стидно добрим людям казати, злодійствує. Цись, Сват. 97.
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Ма́тушка, -ки, ж. 1) Попадья. Вона була дуже схожа на сельську матушку. Левиц. І. 2) Игуменья, начальница въ монастырѣ. Ум. матушечка.
Очеретяник, -ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Поростицювати, -цюю, -єш, гл. Растыкать, воткнуть во многихъ мѣстахъ. По середині (садка) — чисте місце, тільки десь-не-десь поростицювані вишеньки та квіти. Сим. 202.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.