Бабкува́тий, -а, -е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була.
Баболюб, -ба, м. = бабій і.
Ґел! меж., выражающее крикъ гусей.
Дари́ця, -ці, ж. Подарокъ. Всім дівчатам запродував, а своїй Паулиці даром давав, даром, даром, дарицею.
Дересень, -сня, м. Раст. Polygonum minus.
Мошну́хи, -нух, м. мн. Раст. = мохунки.
Подуха, -хи, ж. Духота.
Приглушувати, -шую, -єш, сов. в. приглуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Оглушать, оглушить. Од жалю і од плачу мов приглушений ходив.
Провинонька, -ки, ж. Ум. отъ провина.
Ремсати, -саю, -єш, гл. = рюмсати. А той струмочок, що тихо дзюркотить коло ніг наших по камінчиках, ніби мале дитя ремсає.
