Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудина

Дуди́на, -ни, ж. ? Гей ти, коршмо, ти, дудине! праця моя в тобі гине. ЗЮЗО. ІІ. 595.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИНА"
Кромкач, -ча, м. Воронъ. Вх. Лем. 428.
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний. О. 1862. VIII. 16.
Наруби́ нар. Наизнанку, наизворотъ. Угор.
Оповідання, -ня, с. Разсказъ, повѣствованіе. Левиц. І. 213. З твого серця вийшли ті оповідання. К. Досв. 53.
Проходжати, -джа́ю, -єш, гл. = проходити. Мет. 281. Поміж рядами прохожайте. АД. І. 213.
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Середу предл. Посреди. Возложили середу двора огонь. Кв.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Шургич! меж., для выраженія выбрасыванія или быстраго всовыванія во что-либо. Шургич у піч! ХС. III. 48.
Щасливо нар. Счастливо. Вони зачали жить добре, щасливо. Рудч. Ск. І. 92. Прощавай! — Щасливо! — такъ прощаются.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.