Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудина

Дуди́на, -ни, ж. ? Гей ти, коршмо, ти, дудине! праця моя в тобі гине. ЗЮЗО. ІІ. 595.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИНА"
Австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Безумовний, -а, -е. Безусловный.
Засі́нок, -нку, м. Загородка у сѣней.
Змутити, -чу, -тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Чуб. V. 325.
Косорогий, -а, -е. Съ рогами, обращенными въ разныя стороны. Павлогр. у.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у.
Потокмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкмачити.
Розчервонітися, -ніюся, -єшся, гл. Раскраснѣться. Розчервонілось лице. Левиц. І. J. 67. Чого се так розчервонілась, наче хто вибив? МВ. (О. 1862. III. 61).
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ. Чуб. І. 212.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.