Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догорювати
догоряти I
догоряти II
дограбки
догравати
дограватися
догребти
догрібати
догрібатися
догрівати
догріматися
догріти
догромаджувати
догромаджуватися
догрякатися
догукатися
догулювати
догулюватися
догуляти
догуркатися
догуркотітися
догуркуватися
доґа
доґедзґатися
доґлебати
додавання
додавати
додаватися
додавитися
додатковий
додаток
додбати
додержати
додержування
додержувати
додержуватися
додзвонитися
додзьобати
додзьобувати
додибати
додибатися
додибувати
додивлятися
додівчити
додільна сорочка
додлятися
додмухатися
додмухнути
додолу
додомку
додому
додрібушитися
додружбити
додумати
додумувати
додумуватися
дожартуватися
дожати
дождати
дождатися
дожевріти
доживати
доживатися
дожидання
дожидати
дожидатися
дожин
дожинання
дожинати
дожинатися
дожируватися
дожити
дожитися
дозбірати
дозвідуватися
дозвіл
дозвілля
дозвільний
дозволити
дозвоління
дозволяти
доземний
дозирати
дозиратися
дозімувати
дозір
дозірній
дознавання
дознавати
дознаватися
дозолити
дозолотити
дозолочувати
дозоляти
дозорець
дозорний
дозорця
дозрівати
доїдати
доїдливий
доїжний
доїжно
доїзджати
доїздити
доїльниця
доїння
доїсти
доїстися
доїти
доїтися
доїхати
дойда
дойка
доймати
дойна
дойник
дойниця
дойняк
дойняти
дойнячка
Байдужість, -жости, ж. Безразличіе, индифферентизмъ, равнодушіе. Левиц. І. 330. Потребно великої праці, щоб зв'язати те, що порвала наша недбайливість та стидка українська байдужість. Левиц. Пов. 279. Байдужість про закони природи. К. ХІІ. 122.
Відсовувати, -вую, -єш, гл. = відсувати.
Заметуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замять. Писарь гроші громадські узяв, та як громада пристала, він горілки поставив, да так діло й заметушав. Кіевск. у.
Копиля, -ля́ти, с. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Кроповий, -а, -е. Укропный? изъ укропу? Грин. III. 86.
Міща́нка, -ки, ж. Мѣщанка. Ум. міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста. Н. п.
Накрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. накри́ти, -кри́ю, -єш, гл. 1) Накрывать, накрыть, покрывать, покрыть. Поцілував мертвих в очі, христить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 203. накрив мокрим рядном. Сразу и неожиданно набросился, напалъ на кого-либо, преимущественно словесно. Ном., стр. 68. 2) Обычай: покрывать, покрыть голову новобрачной пли утратившей дѣвство. Cм. покривати. Пішов москаль в Туреччину, Катрусю накрили. Шевч. Вже ж Тетяна не дівочка, вже накрита голівочка. Грин. III. 270.
Понадувати, -ва́ю, -єш, гл. = понадимати.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали. Макс. 2) = починатися. КС. 1882. XII. 487.
Прах, -ху, м. Прахъ. Ном. № 10844. Обох земля присипле своїм прахом. К. Іов. 47. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде. АД. І. 129.
Нас спонсорують: