Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догорювати
догоряти I
догоряти II
дограбки
догравати
дограватися
догребти
догрібати
догрібатися
догрівати
догріматися
догріти
догромаджувати
догромаджуватися
догрякатися
догукатися
догулювати
догулюватися
догуляти
догуркатися
догуркотітися
догуркуватися
доґа
доґедзґатися
доґлебати
додавання
додавати
додаватися
додавитися
додатковий
додаток
додбати
додержати
додержування
додержувати
додержуватися
додзвонитися
додзьобати
додзьобувати
додибати
додибатися
додибувати
додивлятися
додівчити
додільна сорочка
додлятися
додмухатися
додмухнути
додолу
додомку
додому
додрібушитися
додружбити
додумати
додумувати
додумуватися
дожартуватися
дожати
дождати
дождатися
дожевріти
доживати
доживатися
дожидання
дожидати
дожидатися
дожин
дожинання
дожинати
дожинатися
дожируватися
дожити
дожитися
дозбірати
дозвідуватися
дозвіл
дозвілля
дозвільний
дозволити
дозвоління
дозволяти
доземний
дозирати
дозиратися
дозімувати
дозір
дозірній
дознавання
дознавати
дознаватися
дозолити
дозолотити
дозолочувати
дозоляти
дозорець
дозорний
дозорця
дозрівати
доїдати
доїдливий
доїжний
доїжно
доїзджати
доїздити
доїльниця
доїння
доїсти
доїстися
доїти
доїтися
доїхати
дойда
дойка
доймати
дойна
дойник
дойниця
дойняк
дойняти
дойнячка
Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Рудч. Ск. I. 130. Верхня щелепа. Міусск. окр.
Гикати, -каю, -єш, гл. Икать.
Ма́бу́ти, мабуть, нар. 1) Должно быть, вѣроятно. А плахта ся тобі мабути по знаку? Мабуть не буть козі на торзі. Ном. № 5618. Мабуть у лісі щось велике здохло. Ном. № 7897. 2) Да какъ-же! А де це ти взяв хустку таку? — Найшов! — Мабуть! Гляди! — Далебі! Канев. у.
Масни́й, -а́, -е́ 1) Масляный. Масна неділя. Воскресенье на сырной недѣлѣ. 2) Жирный, пропитанный жиромъ, масломъ (о кушаньяхъ). Масні пироги. 3) Замасленный, засаленный. 4) Переносно (о словахъ). Усиленно ласковый, усиленно привѣтливый, но въ то-же время неискренній. Слова масні, а пироги пісні. Н. п. Масної бесіди чоловік. Ном. № 12918.
На́вал, -лу, м. 1) Напоръ воды. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. Федьк. Поезії. І. 91. 2) Наклонъ (стоящаго столба). Волч. у.
Обладувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. Обладували вози в дорогу.
Пообпалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Опалиться (о многихъ), загорѣть (о многихъ). Пообпалювались у дорозі на тих степових вітрах. Г. Барв. 150.
Робітливий, -а, -е. = робітний 1. Чи хороша, чи вродлива, чи до діла робітлива? Мил. 96.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява. Харьк.
Уживальний, -а, -е. Употребительный. Желех.
Нас спонсорують: