Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догорювати
догоряти I
догоряти II
дограбки
догравати
дограватися
догребти
догрібати
догрібатися
догрівати
догріматися
догріти
догромаджувати
догромаджуватися
догрякатися
догукатися
догулювати
догулюватися
догуляти
догуркатися
догуркотітися
догуркуватися
доґа
доґедзґатися
доґлебати
додавання
додавати
додаватися
додавитися
додатковий
додаток
додбати
додержати
додержування
додержувати
додержуватися
додзвонитися
додзьобати
додзьобувати
додибати
додибатися
додибувати
додивлятися
додівчити
додільна сорочка
додлятися
додмухатися
додмухнути
додолу
додомку
додому
додрібушитися
додружбити
додумати
додумувати
додумуватися
дожартуватися
дожати
дождати
дождатися
дожевріти
доживати
доживатися
дожидання
дожидати
дожидатися
дожин
дожинання
дожинати
дожинатися
дожируватися
дожити
дожитися
дозбірати
дозвідуватися
дозвіл
дозвілля
дозвільний
дозволити
дозвоління
дозволяти
доземний
дозирати
дозиратися
дозімувати
дозір
дозірній
дознавання
дознавати
дознаватися
дозолити
дозолотити
дозолочувати
дозоляти
дозорець
дозорний
дозорця
дозрівати
доїдати
доїдливий
доїжний
доїжно
доїзджати
доїздити
доїльниця
доїння
доїсти
доїстися
доїти
доїтися
доїхати
дойда
дойка
доймати
дойна
дойник
дойниця
дойняк
дойняти
дойнячка
Баляндрасник, -ка, м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. К. ЧР. 128.
Болісно. Cм. Болізно.
Ирха, -хи, ж. 1) Выдѣланная овечья или козья шкура. Желех. 2) Кантъ въ сапогахъ, гдѣ сшиваются половинки голенища. Н. Вол. у. 3) нам'я́ти ирху. Надрать хохолъ.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Начісувати, -сую, -єш, сов. в. начесати, -чешу, -шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. Чуб. V. 275. На тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен.
Одноокий, -а, -е. Одноглазый. Лучче тобі однооким увійти в царство Боже. Єв. Мр. IX. 47.
Перебаранчати, -ча́ю, -єш, гл. Мѣшать, препятствовать. Ном. № 2545. Коли б ви пак сиділи нишком та не перебаранчали (робити). Левиц. Пов. 172.
Приголублювати, -люю, -єш, сов. в. приголубити, -блю, -биш, гл. Ласкать, приласкать, приголубить. До кого я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить. Котл. Н. П. 340. А ще гірше, як хто кого любить. Любить, любить та й не приголубить. Чуб. V. 298.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався. Кв. І. 158.
Штудерний, -а, -е. 1) Хитрый. Желех. 2) Замысловатый, искусный.
Нас спонсорують: