Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубора

Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. Cм. дубала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОРА"
Важкеленний, -а, -е. Вѣскій, тяжелый. Левч. 24.. Cм. важенний.
Відай, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. І. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. І. 103.
Гробови́к, -ка́, м. Як гробовики, ховаються по горищах, по погрібах..., переховують чуже, награблене добро. Мир. ХРВ. 321.
Дї́льце, -ця, с. Ум. отъ діло.
Запиня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. запини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться. Через дощ запинилася робота.
Оманити Cм. (зманювати.
Перебігатися 2, -га́юся, -єшся, гл. Бѣгать въ перегонку.
Печерування, -ня, с. Ловля раковъ руками въ ихъ норахъ.
Плювання, -ня, с. Плеваніе.
Попорохнявіти, -вію, -єш, гл. = попорохніти. І деревня попорохнявіє, поки зберємося хату перекидати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.