Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубора

Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. Cм. дубала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОРА"
Вилущити, -ся. Cм. вилущувати, -ся.
Відполіскувати, -кую, -єш, сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.
Деревоклю́й, -клю́я, м. Дятелъ. Зміев. у.
Засиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. засо́хнути и засо́хти, -хну, -неш, гл. Засыхать, засохнуть. Як та билина засихала. Шевч. 567. Впали карі очі, засохли губи. Шевч. 558.
Оберем, -му, м. = оберемок. Павлогр. у.
Повересілє, -ля, с. = повересло. Вх. Зн. 50.
Подожинати, -наю, -єш, гл. Дожать (многое).
Посплітатися, -та́юся, -єшся, гл. Сплестись, переплестись. Королів цвіт посплітався з крученими паничами. Харьк.
Пуринати, -на́ю, -єш, сов. в. пурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Мет. 276. Діточки ( = утята) пурнуть. Мет. 157. Cм. пірнати.
Схвалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Нахвалиться. Там моя стара не схвалиться, — такий добрий чоловік. Лебед. у. Не схвалились ним. Грин. І. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.