Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубора

Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. Cм. дубала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОРА"
Гамів, -мови, ж. = гальмо. Желех.
Жере́бна прил. Жеребая (о кобылѣ).
Заколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться.
Заса́дистий, -а, -е. Плотный, дюжій. Вх. Лем. 417.
Коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 22) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. І. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе. Желех.
Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани. Ном. № 128.
Припізнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. припізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опаздывать, опоздать. Сим. 222. Забарився, на вечерю припізнився. Чуб. V. 1014.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Тернянько, те́рнячко, -ка, с. Ум. отъ терня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.