Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубора

Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. Cм. дубала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОРА"
Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Гарапник, -ка, м. Плеть, арапникъ. Рудч. Ск. II. 183. Шух. І. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 105).
Одубитися, -блю́ся, -бишся = одубіти 2. Чи швидко твоя мати одубиться? Кіев. г.
Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Перехворіти, -рію, -єш, гл. Переболѣть. Инший віл перехворіє та й живе, а инший здохне. Лебед. у.
Племенник, -ка, м. = небіж.
Поплентатися, -таюся, -єшся, гл. Потащиться. Поплентався старий до шинку. Поплентавсь на двір казать коні запрягати. Св. Л. 59.
Правибори, -рів, м. мн. Выборъ избирателей. Желех.
Приблуда, -ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.
Тра-ра-рі! меж. Припѣвъ. Гей летіли журавлі то великі, то малі, сіли собі край рілі заспівали: тра ра-рі! ЗЮЗО. II. 529.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.