Гуну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дунуть, загудѣть, зашумѣть, крикнуть. Як гуне, — такий вітер! Він разом як гуне! 2) Кинуть, броситься. Гунем огулом на врага. Собаки так і гунули, та вп'ять назад.
Ле́ґавий, -а, -е. Лѣнивый, уклоняющійся отъ работы.
Ма́сно нар. 1) Масляно, жирно. масно їсти. Жирно ѣсть, ѣсть скоромное. 2) (О словахъ). Льстиво, преувеличенно ласково.
Наванта́жити Cм. навантажувати.
Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. наривати бики. Запрягать воловъ.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Покуп, -пу, м.
1) Купля.
2) Покупка.
3) Спросъ. Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи.
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Розчинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розчатися, -зічнуся, -нешся, гл. = роспочинатися, роспочатися.
Цинамон, -ну, м. Корица.