Власність, -ности, ж. Собственность. Листи Шевченка тепер уже сталися власністю всеї рідкої землі, всеї слав'янщини.
Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало!
Криття, -тя́, с. Покровъ, верхъ платья. Не знаю, що в криття, що в рукава.
Крутитися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться.
2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. Крутнувся догори черева. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився.
Мука́ 2, -ки́, ж. = борошно.
Парубча, -чати, с. Не вполнѣ взрослый парень.
Піддимка, -ки, ж. Названіе мелкихъ луковицъ, сохраняющихся зимою въ избѣ въ мѣшечкѣ за сволокомъ или надъ печью, а весной высаживаемыхъ; также названіе и выросшаго изъ нихъ лука. Цибуля піддимка — засушка. Зелена піддимка розрослася.
Причащати, -ща́ю, -єш, гл. Причащать. Занедужала небога, — уже й причащали.
Рум'янка, -ки, ж. Раст. Anchusa officinalis L. Ум. румя́ночка. Та гляну я в долиноньку, аж там ходять паняночки та зривають рум'яночки на неділю на віночки.
Цехмистер, -тра, м. Цехмейстеръ. Цехмистер шевський. Тут всякиї були цехмистри і ратмани, і бургомистри.