Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добрячий
добрящий
добуванка
добування
добувати
добуватися
добудитися
добудча
добути
добутний
добуток
добуття
довада
довадити
довадливий
довадно
доважити
доважок
доважувати
довалити
довалювати
довалюватися
доварити
доварювати
доварюватися
довба
довбало
довбальна
довбання
довбати
довбатися
довбач
довбенька
довбеха
довбиш
довбишка
довбіння
довбня
довбняк
довбом
довбти
довбтися
довбун
довг
довгавий
довгаль
довганастий
довгань
довганя
довгастий
довгасто
довгела
довгелезний
довгелючий
довгенний
довгий
довгість
довго
довгобразий
довговастий
довговіїй
довговік
довговічний
довговічно
довгововний
довговолосий
довговусий
довгов'язий
довгогривець
довгогривий
довгоклюгий
довголітній
довголіття
довгомуд
довгомудиків
довгомудів
довгоніг
довгоногий
довгоносий
довгоносик
довгополий
довгоп'ятий
довгота
довготелесий
довготелесість
довгоусий
довгоух
довгохвостий
довгохвостя
довгочхун
довгошерстий
довгошиїй
довгоший
довгошийка
довезти
довеликий
довендитися
довередуватися
довернутися
довершити
довести
довечерювати
довж
довжанка
довжезний
довжикові ягоди
довжина
довжиником
довжити
довжник
довжок
довивати
довід I
довід II
довідати
довідки
довідне
довідний
довідно
довідувати
Бояринування, -ня, с. Шаферство.
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі. Желех.
Жовтокри́лий, -а, -е. Желтокрылый. Ой не ходи коло води, жовтокрилий кобче. Чуб. V. 266.
Не-віть-що. = не-відь-що.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу. ЗОЮР. І. 241.
Оситній, -я, -є. Достаточно давній. Оситня пора сватати, а й досі не побрались. Лебед. у.
Поначиняти, -ня́ю, -єш, гл. Начинить, нафаршировать, набить (во множествѣ). Ковбаси вже поначиняла. Богодух. у.
Просіл, со́лу, м. Соленая рыба, родъ холоднаго кушанья изъ соленой рыбы. Конотоп. у. В скоромний день із маслом буханці, книші, вареники і всякі лагоминки, у п'ятницю просіл. Греб. 383.
Розбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбитися, -зіб'юся, -єшся, гл. 1) Разбиваться, разбиться. На Петра Вериги розбиваються криги. Ном. № 520. Піду ж бо я утоплюся, або в камінь розіб'юся. Чуб. V. 22. 2) Сокрушаться, убиваться. Чумакова жінка за чумаком розбивається. Чуб. V. 1032. 3) Раздѣляться, раздѣлиться.  
Уцькувати, -кую, -єш, гл. Затравить (собаками).
Нас спонсорують: