Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дряглий

Дря́глий, -а, -е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у.. Cм. драглий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯГЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯГЛИЙ"
Бічний, -а, -е. Боковой. Желех.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Зава́дити Cм. і заважати.
Навпо́мацки нар. Ощупью. Ми не хочемо йти навпомацки. Левиц. І. 163.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Погодка, -ки, ж. = погодник. Харьк. г. Мнж. 189.
Семинарист, -та, м. Семинаристъ. О. 1862. І. 54.
Супорник, -ка, м. Противникъ, соперникъ. Н. Вол. у.
Цік! меж. Крикъ, которымъ понуждаютъ овецъ идти. Вх. Лем. 480.
Чахати, -хаю, -єш, гл. Отламывать, отщеплять. Васильк. у. Cм. відчахнути.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЯГЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.