Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дряглий

Дря́глий, -а, -е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у.. Cм. драглий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯГЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯГЛИЙ"
Бублишний, -а, -е. Бубличный, бараночный. Рудч. Ск. І. 188.
Воластий, -а, -е. 1) Зобастый. 2) Имѣющій жирный подбородокъ.
Дяконі́вна, -ни, ж. Дочь діакона.
Замоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Начать молиться. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились. Мир. Пов. II. 121.
Ля́чно нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. Млак. 71.
Москалі́вна, -ни, ж. 1) Дочь великоросса. 2) Дочь солдата. Чи не москалівна? так же, казали, у москаля дочка вмерла. Мир. ХРВ. 8.
Непотребний, -а, -е. = непотрібний. Гол. І. 33.
Осьмак, -ка, м. 1) Старинная монета въ 4 коп. 2) Восьмая часть. Ум. осьмачок. В тій калитці три червонці, пам щедричкам, по осьмачку. Чуб. III. 456. пів осьмачка. 1/16 часть. Cм. вісьмак.
Устаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Уже встарів віл. Н. Вол. у.
Штирити, -рю, -риш, гл. Гнать. Раз чорт і штирив свиню. Мнж. 128.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЯГЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.