Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубрівний

Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Греб. 318. Дубрівная зазуля. Гол. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими. МВ. ІІ. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРІВНИЙ"
Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл. 1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Ном. № 9223. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Мет. Викохала, випестила, та й обоє покинули. МВ. І. 153. Викохала свою дівочу красу. Левиц. І. 37. 2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати? Шевч. 11.
Генеральний, -а, -е. Высшій, главный.
Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Вас. 192. Чуб. 382, 386. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Алв. 22. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. Г. Барв. 165. 2) Часть ткацкаго станка. МУЕ. ІІІ. 16. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Чуб. VII. 400. Ум. же́рдочка.  
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́! Шух. І. 211.
Кряжити, -жу, -жи́ш, гл. 1) Усердно работать, не разгибая спины. 2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. Канев. у. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його. Верхнеднѣпр. у.
Ми́ло I, -ла, с. 1) Мыло. Чуже й мило голило, а моя бритва не бере. Ном. 2)собаче. Раст. Herniaria glabra. L. ЗЮЗО. І. 124. Ум. мильце.
Нагоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Награждать, наградить. А хто ж мені нагородить за мої труди? Гол. І. 280. Я б думав нагородити його послугу тим, щоб настаноновити титарем. Г. Барв. 170. 2) Нагораживать, нагородить. Нагородив хлівів за для овець, а овець чорт-ма.
Спорядити, -ся. Cм. споряджати, -ся.
Стрімголов нар. Стремглавъ, опрометью. Стрімголов було кидається з хати. МВ. І. 46. Крикнула хозяйка з ляку, та стрімголов на двір. Рудч. Ск. II. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБРІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.