Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубрівний

Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Греб. 318. Дубрівная зазуля. Гол. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими. МВ. ІІ. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРІВНИЙ"
Войовничий, -а, -е. Воинственный.
Зам'Ятня́, -ні́, ж. Замѣшательство, суматоха, суета. Така була зам'ятня тоді! Екатер. у.
Качаня, -ня́ти, с. Маленькій кочень, початокъ, маленькая кочерыжка. Покотив качаня капусти з чієгось воза. МВ. ІІІ. 93.
Невук, -ка, м. = неук 1 и 2. Мнж. 58.
Обгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь вокругъ.
Півнячий, -а, -е. Пѣтушій. Конст. у.
Плюсклий, -а, -е. Плоскій, сплющенный. Гречка така посмалена (од блискавки) та плюскла, що й зерна путнього ме вибереш. Рудч. Ск. II. 208.
Ростопирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. ростопи́ритися. -рюся, -ришся, гл. Разставлять, разставить, растопырить руки и ноги.
Роха, -хи, ж. Свинья. Вх. Пч. II. 7.
Цілковий I, -а, -е. Цѣльный. Чи яйця зварить цілковими, чи таки на салі жарить? Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБРІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.