Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубрівний

Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Греб. 318. Дубрівная зазуля. Гол. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими. МВ. ІІ. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРІВНИЙ"
Биньо II, -ня, м. Плакса. Желех.
Вискирити, -ся. Cм. вискиряти, -ся.
Гамарня, -ні, ж. Металло-плавильное заведеніе. Полт.
Зго́дний, -а, -е. = згідний.
Кизяк, -ка, м. = кізяк.
Ля́са, -си, ж. 1) Ременная или пеньковая часть кнута (безъ кнутовища). Загадка: Віз без коліс, а батіг без ляси, (човен, весло). Грин. II. 312. 2) = ліса 2. Браун. 15.
Привабити Cм. приваблювати.
Скринечка, -ки, ж. Ум. отъ скриня.
Стос, -су, м. 1) Куча, груда. Cм. стіс. 2) = завісок. Вол. г. Ум. стосик.
Усінниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. I. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБРІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.