Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубцювати

Дубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Колотить, бить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЦЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЦЮВАТИ"
Байкарь, -ря, м. Баснописецъ. Желех.
Зниділий, -а, -е. Зачахнувшій, исхудалый.
Маму́на, -ни, ж. Закрытая, замаскированная фигура. Вх. Лем. 433.
Море́левий, -а, -е. Абрикосовый.
Повнеча, -чі, ж. Скопленіе въ чемъ либо, заполненіе чего либо. Какъ нарѣчіе: полно, биткомъ набито. В корчмі повнена людей.
Полегкий, -а, -е. Легковатый.
Поохотитися, -чуся, -тишся, гл. Пожелать, захотѣть.
Стовкмачити, -чу, -чиш, гл. = стокмачити.
Тонкошкурий, -а, -е. Тонкокожій.
Хрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Хрустѣть. Діди... брали киї і давали Кирилові Турові по плечах. Сили в старих руках було в їх іще доволі, що аж плечі хрумтіли. К. ЧР. 279. Роскуси (горіх), то ядро аж хрумтить. Сим. 200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБЦЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.