Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуб'я

Дуб'Я́, -б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБ'Я"
Байорка, -ки, ж. 1) Снурокъ цвѣтной. Шух. I. 122. 2) Каждая изъ четырехъ обвитыхъ канителью струнъ торбана. КС. 1892. ІІІ. 383, 384.
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Виделка 1, -ків, мн. = вилка. Подайте виделка. Мнж. 170.
пред., сокращ. од. Жене 'д смерти відборонив. Рудч. Ск.
Звізда́тий, -а, -е. Звѣздообразный. Желех. звізда́ті дропачки́ и пр. Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49. звіздатий кінь. Лошадь съ бѣлымъ пятномъ на лбу. Желех.
Коливати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Колебать, качать. Стоїть дід над водою, коливає бородою. Ном., стр. 296, № 207. Верби та садовина поперехилялись через тини та коливають віттям, куди вітер віє. О. 1862. IX. 60. 2) Идти медленно; идти переваливаясь. Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати, виглядає у кожне віконт. МВ. (О. 1862. III. 35).
Круговий, -а, -е. 1) Круговой. Вода, коли в неї кинеш камінь, росходиться круговими хвилями. Ком. II. 2) Названіе вѣтра. Иноді так, що вітер круговий подме.
Помана, -ни, ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ. О. 1861. XI. Св. 61.
Розгріматися, -маюся, -єшся, гл. 1) Разгремѣться. 2) Раскричаться, сердясь. Оце як розгрімався. Ном. Розгрімались як на дурного. МВ. І. 42.
Ряденце, -ця, с. Ум. отъ рядно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.