Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуб'я

Дуб'Я́, -б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБ'Я"
Вірутний, -а, -е. Дѣйствительный, подлинный, настоящій.
Гладісінький, -а, -е. Совершенно гладкій.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
'Дпе́рти, -ся, гл. Сокращ. изъ одпе́рти, -ся при предшествующей гласной.
Охвітний, -а, -е. Пріятный; удобный.
Пасисто нар. Полосами. Висипав мак пасисто.
Поболітися, -ліємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Боли му ся поболіли, сам бідний заслаб. Рудч. Чп. 163.
Подоставати, -таю, -єш, гл. Достать (многое). Ото подоставали усього, начали обід варить. Рудч. Ск. І. 24.
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis. Вх. Пч. II. 10.
Шуль I, -ля, м. Родъ игры: бросаютъ палки такъ, чтобы палка однимъ своимъ концемъ подсунулась подъ другую, лежащую на землѣ, палку. КС. 1887. VII. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.