Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубити

Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. Сніп. 18. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Шух. І. 152. Дубить, выдѣлывать кожу. Вх. Лем. 412.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИТИ"
Болотюга, -ги, ж. Ув. отъ болото.
Доте́рпіти Cм. дотерплювати.
Линко́ватий Кінь Лошадь со впавшей спиной, сѣдлистая лошадь.
Мала́й, -лая, м. 1) Хлѣбъ изъ, кукурузы, гороху или проса. Kolb. І. 51. Малаю, малаю, я тебе за хліб не маю. Ном. № 14115. Иногда — вообще плохо выпеченный хлѣбъ, вязкій. 2) Раст. Просо, Panicum miliaceum. ЗЮЗО. І. 130.
Найду́х, -ха, м. Найденышъ муж. пола. Вх. Зн. 39.
Невже нар. Неужели.
Орелі, оре́ль, ж. = релі. Козелец. у.
Пляшка, -ки, ж. Бутылка. Ой прийдіть, братіки, в неділеньку вранці, наточим горілки в зеленій пляшці. Мет. 249. Ум. пля́шечка.
Продаус, -са, м. (Продайус?) Великовозрастный ученикъ учебнаго заведенія, имѣющій уже усы. Приходять аж три чвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 137.
Шпичастий, -а, -е. Остроконечный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.