Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубити

Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. Сніп. 18. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Шух. І. 152. Дубить, выдѣлывать кожу. Вх. Лем. 412.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИТИ"
Викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Левиц. Пов. 181.. Cм. викладаний.
Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Ном. № 10046. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Ном. № 13371. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Рудч. Чп. 238. Випав сак і тому бідному. Ном. № 2108. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 47). О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Св. Л. 94. Яке коли нещастя випаде. Драг. 75. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. Г. Арт. (О. 1861. III. 85). не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Рудч. Ск. І. 124. Мені не випадає так казать. Волын. г. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Грин. II. 275. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний. Грин. II. 276.
Голінатий, -а, -е. 1) Длинноногій. Вх. Зн. 11. 2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. Подольск. голіната капуста. Капуста, не образующая головки.
Докона́тися, -на́юся, -єшся, гл. Убѣдиться, испытать- Я вже цім доконався. Н. Вол. у. Я вже тебе доконався, який то ти. Н. Вол. у.
Здерев'Яні́лий, -а, -е. Одеревенѣлый.
Каша, -ші, ж. 1) Каша. Борщ без каші вдовець. Канев. у. так і дурень каші наварить. Это всякій сдѣлаетъ. не дасть собі в кашу наплювати. Не дастъ собой помыкать. 2) березова каша. Розги. 3) Родъ игры въ мячъ. Чуб. IV. 43. КС. 1887. VI. 461. 4) Пятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 463. Ум. кашка, кашечка. Горщечок кашечки. Грин. III. 657.
Лесте́ць, -тця́, м. Льстецъ.
Паркотати, -чу, -тиш, гл. Болтать. Стара баба все паркоче. Вх. Зн. 46.
Помолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Помолодѣть, сдѣлаться молодымъ. Помолодів і зробився ще кращий, ніж був. Рудч. Ск. І. 128.
Характер, -ру, м. Характеръ. Глибоко твердий характер. Левиц. І. 232.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.