Випустіти, -тію, -єш, гл.
1) Опустѣть.
2) Совершенно обѣднѣть.
Здрі́ти, -рю, -риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. 2) = скліти. Сиди тут та здрій (склій).
Зласка́витися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивиться, умилосердиться.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый.
Наважни́й, -а́, -е́ Склонный къ чему-либо. Не беріть цього чоловіка до себе: та він такий наважний до горілки, шо все переносить до жида.
Пересіл, со́лу, м. Пересолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові.
По-Високу нар. Въ вышинѣ. Не добре, як nо-високу вітер віє... а як долом потихо вів, то добре.
Пульпак, -ка, м. = индик.
Талановитість, -тости, ж. Даровитость, талантливость.
Халасати, -саю, -єш, гл. = хавкати і.
