Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Запечи́, -чу́, -че́ш, гл. = запекти. Желех.
Копивка, -ки, ж. = копилиця. Вх. Лем. 426.
Обпасти Cм. обпадати, обпасати.
Перун, -на, м. 1) Громъ. Бодай тебе перун забив темненької ночі. Чуб. V. 1092. 2) Перунъ, божество древнихъ славянъ. Левиц. І. Світ. 7.
Попередавати, -даю, -єш, гл. То-же, что и передати, но во множествѣ.
Прикліп, -лепу, м. 1) Придирка, прицѣпка. Гляди, щоб не було іще приклепу. 2) Предлогъ, поводъ. Як би який прикліп, щоб зайти до попа. Борз. у.
Прималий, -а, -е. Маловатый. Вх. Лем. 456.
П'ятнадцять, -тьо́х числ. Пятнадцать.
Штрап, -пу, м. Штрафъ.
Нас спонсорують: