Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Важкеленний, -а, -е. Вѣскій, тяжелый. Левч. 24.. Cм. важенний.
Двадньо́вий, -а, -е. Двухдневный. НВолынск. у.
Калмичіння, -ня, с. Смачиваніе сноповъ въ жидкой глинѣ предъ покриваніемъ ими крышъ.
Обханючувати и обхаючувати, -чую, -єш, сов. в. обханю́чити и обхаючити, -чу, -чиш, гл. Чисто прибирать, прибрать, привести въ пріятный видъ. Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене. Рудч. Ск. II. 56. Яблуня каже: «обхаюч мене». Рудч. Ск. II. 55.
Пацьор, -ра, м. Бусина. Употр. больше во мн. ч. пацьори, и гораздо чаще въ Ум. формѣ: пацьорки — бусы. Чуб. VII. 426. Гол. Од. 77. Шух. І. 130, 215, 306. Гапулини пацьорки. АД. II. 312. А в нашої Олени все пацьори зелені, то по штирі, то по п'ять все на шиї цуркотять. Гол.
Пес, -пса, м. Песъ, собака. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ном. № 2356. Бреше мов пес. Ном. вибрав му пса. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. песик, пе́сичок.
Повиполіскувати, -кую, -єш, гл. Выполоскать (во множествѣ). Повиполіскуй пляшки.
Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть. Св. Л. 308.
Толовірство, -ва, с. Промыселъ соленія рыбы не самими рыболовами, а людьми, закупившими ее у рыболововъ. Пов. 98. Cм. таловірка.
Худак, -ка, м. Бѣдный, неимущій человѣкъ. Нехай багач дивиться, як худак живиться. Ном. № 1606.
Нас спонсорують: