Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Акварели́ст, -та, м. Акварелистъ. Тут треба маляра акварелиста. Шевч. О. 1862. III. 4.
Дзвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть на землю, шлепнуться, брякнуться.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
Охвітність, -ности, ж. Пріятность, удовольствіе; удобство. Прибрав знакомих для поради, охвітности й потіхи ради. Мкр. Г. 67.
Очковий, -а́, -е́ Очковый.
Півторачок, -чка, м. Ум. отъ півторак.
Підмастерок, -рка, м. Подмастерье. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Посуха, -хи, ж. Засуха. Вихор бува під посуху. Чуб. І. 35.
Прощення, -ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком. Рудч. Ск. II. 98.
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Нас спонсорують: