Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Єльце́, -ця́, с. = вильце. Ум. є́́лечко. І де ж наше єлечко, що в п'ятницю вили? Мет. 210.
Лантушок, -шка, м. Ум. отъ лантух.
Ло́тать, -ті, ж. = латаття. Угор.
Моца́к, -ка́ и моца́ка, -ки, м. 1) Силачъ, крѣпышъ. Там парубок моцака, ніхто його не зборе. Черниг. г. 2) Крѣпкое яйцо, битокъ.
Підспівувати, -вую, -єш, гл. Подпѣвать.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Порзнитися, -нюся, -нишся, гл. Скоромиться. МУЕ. III. 47.
Потрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Испугаться, взволноваться. Всі його бачили і потрівожились. Єв. Мр. VI. 50.
Рішинець, -нця, м. 1) Рѣшеніе, опредѣленіе, приговоръ. Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне. Кобел. у. Почула рішинець. Алв. 11. 2) Конецъ. Тут тобі й рішинець. Черк. у.
Спорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Опустѣть. Млин молов, під льодом спорожніло, то й гуготить, як їдеш. Волч. у.
Нас спонсорують: