Ваш, ваша, ваше, мѣст. Вашъ, ваша, ваше Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. Де вашая мати? Поможи, Боже, і нашим, і вашим. Вибачайте, не вашій честі, дурний був.
Відвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відвітити, -чу, -тиш, гл.
1) Отвѣчать, отвѣтить. Вовк... питає його: «Чого ти тут ходиш?» — Сірко одвіча.
2) Отвѣчать, нести на себѣ отвѣтственность, отвѣтить. Смійся, смійся, а за смішки плачем одвітиш. Гуляй, душа, у роскоші, — відвічаю. Він одвічає, а той остається у боці.
Гарнюк, -ка, м. Красавецъ.
Десь нар. 1) Гдѣ-то; куда-то; откуда-то. Десь моя дитина на чужій стороні, та нема од неї вісти. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море десь почвалала. Ой берегом плавала лебедочка з лебедем. Десь ся взяла чорнявая воду брати, взяла тії лебедята заганяти. 2) Вѣроятно, должно быть. Десь ти мене, моя мати, в церкву не носила, що ти мені, моя мати, долі не впросила. Йому десь кислиці сняться. Що то десь розумний! Батьку козацький! десь ти сам боїшся і нас козаків страшишся. Ой, татоньку, мій голубчику, десь я тобі да докучила. 3) Десь-то. Вѣроятно. Ангели десь-то, не люде, засвітили так всюди.
Клинок, -нка, ж. Ум. отъ клин. = клинець 1, 3. Забивають з осики клинком. Канчук (висить) на клинку!
Красування, -ня, с.
1) Красованье, состояніе того, кто или что красуется.
2) Цвѣтеніе (о хлѣбахъ). Ум. красуваннячко.
Купальниця, -ці, ж. Купальщица.
Недбалий, -а, -е. 1) Нерадивый, небрежный, нерачительный.
2) Беззаботный.
Романів, -нова, -ве Принадлежащій Роману. романова ха́та. Острогъ. Хиба хочеш у романову хату, де вікна великі?
Тайстра, -ри, ж. Сумка, котомка. Ум. тайстерка, тайстронька, тайстрочка.