Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Заґа́витися, -влюся, -вишся, гл. Зазѣваться, засмотрѣться. Мнж. 29.
Зелено́чок, -чка, м. Почка, завязь. Не розів'єшся, дорогий мій квіте, ізов'янеш у зеленочку. МВ. І. 45. Плоди свої погубить в зеленочку. К. Іов. 34.
Ли́шки I, -ків, мн. Раст. Trifolium repens. ЗЮЗО. І. 170.
Моро́ка, -ки, ж. 1) Хлопоты, затрудненіе, возня. Та й набрались ми мороки коло неї! Левиц. І. Багато мені мороки буде! 2) Темная сила. Побила б їх морока! Ном. № 3741. Морока його знає. Ном. № 7843. 3) Игра въ шесть палочекъ, сложенныхъ такъ, что трудно ихъ разнять. 4) мн. моро́ки беруть (кого́). Приходить въ безпамятство. Мороки вже беруть слабого.
Неліпашка, -ки, ж. Нелѣпившая. Свашка-неліпашка шишок не ліпила. Грин. III. 486.
Почверткувати, -ку́ю, -єш, гл. = почаркувати.
Придужати, -жаю, -єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Кожне звичайно бере, на себе, кілько придужа взять. Могил. у.
Ткаченко, -ка, м. Сынъ ткача. Желех.
Уюковий, -а, -е. Вьючный. Уюкові коні. Вас. 210.
Ходини, -дин, ж. мн Ходьба, хожденіе. Кому родини, а мені ходини. Ком. Пр. № 579. Та мені сьогодня ходини: треба грошей шукати. Лебед. у.
Нас спонсорують: