Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Блисковий, -а, -е. = блискавчин? Переполохи.... блискові (заговоръ). Мил. М. 50.
Бурак, -ка, м. и пр. Cм. буряк и пр.
Бутелька, -ки, ж. = пляшка. Стор. МПр. 72. Ум. бутельочка.
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.
Їдненький, -а, -е., Ум. отъ їде́н.
Натерменувати, -ну́ю, -єш, гл. Обозначить; записать.
Позагороджувати, -джую, -єш, гл. Загородить (многое).
Сошник, -ка, м. Сошникъ, рѣзакъ въ сохѣ. Ном., ст. 300, № 370.
Топільник, -ка, м. Истопникъ. Харьк. г.
Чернушка, -ки, ж. 1) Раст.: a) Nigella sativa L. ЗЮЗО. І. 129. б)дика. Nigella arvensis L. ЗЮЗО. І. 129. 2) Монахиня. 3) Кличка коровы. Kolb. І. 65. Ум. чернушечка. Що й у Київі да в манастирі.... там жила-була собі чернушечка. Чуб. V. 1167.
Нас спонсорують: