Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Безецний, -а, -е. 1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. Брацл. у. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать. Шевч. («Україна», 1907, II. 145).
Безпремінно нар. Непремѣнно. Хтось безпремінно буде в гості. Чуб. І. 58.
Збідни́ти Cм. збіднити.
Їстиво, -ва, с. Ѣда, кушанье, все съѣдобное. Посвятив піп паски та друге їтиво. Грин. II. 334.
Келієчка и келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Нелагода, -ди, ж. 1) Несогласіе. Ой ти старий, я молода, тим між нами нелагода. Н. п. 2) Неудача. Здається й роботящий чоловік, але йому все нелагода.  
Піддашок, -шка, м. Навѣсъ надъ выходной изъ дома дверью, надъ крыльцомъ. Ум. піддашечок. Гол. III. 294. Коли б мені тії малярі, — вималювала б милого собі... вималювала б на піддашечку, щоб дивитися як на пташечку. Мет. 52.
Провалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. провали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Туди ке підскочиш, туди не провалишся. Ном. № 2033. 2) Проламливаться, проломиться. Ударив кулаком у стіну, — так стіна і провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.
Снажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загорюй снажно та й їж смашно. Ном. № 9967.
Нас спонсорують: