Висукувати, -кую, -єш, сов. в. висукати, -каю, -єш, гл. Высучивать, высучить. Пріська сидить на днищі, висукує та виводе нитку за ниткою.
Ґніт, ґнота́, м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Ні ґнота́ нема́. Нѣтъ ничего. Ум. Ґно́тик. Ув. Ґноти́ще. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє.
Ма́рмур, -ру, м. 1) Cм. мармор. 2) = птица кропивник.
Навзакла́д нар. Объ закладъ. Побився Максим навзаклад.
Огнивце, -ця, с.
1) Ум. отъ огниво.
2) То-же, что и песик въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат.
Переженити, -ню, -ниш, гл. Переженить. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хиба ж ми мало переженили всякого народу?
Підлиза, -зи, об. Льстецъ, подлипало.
Привчати, -чаю, -єш, сов. в. привчити, -вчу, -вчиш, гл. Пріучать, пріучить.
Уклад, -ду, м.
1) Уговоръ, договоръ сдѣлать. Між ними єсть уклад: Єней за тестя мав Латина, а сей Єнея як за сина.
2) Раскладка, распредѣленіе денежнаго сбора. Уклад зробили.
3) Затрата. На сю хвабрику пішов великий уклад.
4) Мелкая глиняная посуда, служащая добавленіемъ къ продаваемой сотнѣ посуды и вкладываемая въ крупную.
5) Уклад. У гуцулокъ: родъ ожерелья (въ два, три ряда), составленнаго изъ мѣдныхъ крестовъ и др. мѣдныхъ же украшеній.
Фарбування, -ня, с. Окрашиваніе, крашеніе.