Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
За́біч I, -бочі, ж. 1) Укромное мѣсто. у за́біч. Въ сторону, въ сторонѣ. 2) Укромный заливъ, бухта съ спокойнымъ теченіемъ. Вас. 206.
Начіплювати, -плюю, -єш, сов. в. начепити, -плю́, -пиш, гл. Напѣплять, нацѣпить, навѣшивать, навѣсить. І начепила ланцюжок. Котл. Ен. Да й зробимо, братця, півтораста ми возів, да начепим, начепим півтораста ми ярем. КС. 1882. IX. 415.
Перевезти, -ся. Cм. перевозити, -ся.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).
Розмаїтний Cм. розмаїтий.
Твердяк, -ка, м. Раст. a) Lythrum Salicaria L. Анн. 205. б) Lythrum virgatum L. Анн. 206.
Усю́січко, нар. = Усю́сінько.
Учінка, -ки, ж. = учіння. Чому не вивчив? — Яка Фе воно вчінка, як не дають книжок? Славяносерб. у.  
Чистоплодний, -а, -е. Рожденный въ законномъ бракѣ? Дай же, Господи, діточкам чистоплодним! ЕЗ. V. 108.
Нас спонсорують: