Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духвати
духівниця
духівня
духнути
духовенство
духовий
духовик
духовина
духовитий
духовний
духовниця
духопел
духопелити
духота
дуча
дучай
дучайка
дучейка
дучечка
дучійка
дучка
дучковий
душа
душарка
душевний
душенина
душенька
душенятко
душистяй
душити
душитися
душиця
душівка
душіти
душка
душкувати
душман
душний
душно
душогуб
душогубець
душогубка
душогубний
душогубник
душогубниця
душогубство
душок
душохват
дуявиця
дхнути
дхнутися
дьогнути
дьоготь
дьогтьовий
дьогтяр
дьокул
дьор
дьорка
дьюндзя
дюдінька
дюдя
дюк
дюрка
дя
дябель
дявіл
дяволяка
дягель
дяглиця
дядечко
дядик
дядин
дядина
дядини
дядинин
дядинка
дядьків
дядько
дядьо
дядьчин
дядюсь
дядюшка
дядя
дяк
дяка
дяків
дяківна
дяківнин
дяківня
дяківство
дяківський
дякон
дяконенків
дяконенківна
дяконенко
дяконенченко
дяконенчиха
дякониха
дяконишин
дяконів
дяконівна
дяконівнин
дяконувати
дяконча
дякування
дякування 2
дякувати
дякувати 2
дятел
дятини
дятлина
дятлів
дятловина
дяченків
дяченківна
дяченко
дяченько
дяченя
дяченятин
дячити
Боб'Ястий, -а, -е. О смушкахъ: съ крупными слабыми завитками. Вас. 198.
Лю́зний, -а, -е. Свободный, вольный.
Натуркування, -ня, с. Наущенія, наговоры.
Окови, око́в, ж. мн. Оковы. Шевч.
Опішілий, -а, -е. Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця. Вх. Зн. 44.
Позроджувати, -джую, -єш, гл. Родить (многихъ).
Помамляти, -ляю, -єш, гл. Пищу немного поѣсть, потомъ оставить. Вх. Лем. 453.
Поперелазити, -жу, -зиш, гл. Перелѣзть (о многихъ).
Приплітати, -та́ю, -єш, сов. в. приплести, -плету́, -те́ш, гл. Приплетать, приплесть. Ой там моя хатонька край води з високого дерева лободи. — А я ж к тому сінечки приплету з високого дерева черету. Н. п.
Розбештатися, -таюся, -єшся, гл. Разбаловаться, развратиться. О. 1862. І. 74. Лубен. у.
Нас спонсорують: