Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дошивати
дошиватися
дошимрати
дошіптувати
дошка
дошкандибати
дошкандибатися
дошкварити
дошкварювати
дошкребти
дошкулити
дошкульний 1
дошкульний 2
дошкульно
дошкуляти
дошкуркий
дошмалити
дошмалювати
дошмалюватися
до-шмиги
до-шниру
дошпаровувати
до-шпенету
дошпиговуватися
дошукатися
дошукуватися
дощ
дощаний
дощевий
дощево
до-щенту
до-щерця
до-щети
дощечка
дощик
дощина
дощистий
дощище
дощовий
дощовитий
дощомір
дощуватий
доюн
доянка
дояр
доярка
драб
драбастий
драбина
драбинастий
драбинник
драбинчастий
драбиняк
драбинястий
драбки
драбчастий
драгва
драгленький
драглий
драглина
драглинастий
драглі
драгліти
драгно
драговина
драголюб
драгоман
драгонія
драгуля
драгун
драгунський
дражливий
дражнити
дражнитися
дракон
драла
драли
дралимона
драма
драматичний
драмований
драмувати
дранджоли
драненький
дранець
драний
драниця
драничина
драничка
дранка
драння
дрант
дрантавий
дрантивий
дрантина
дрантогуз
дрантя
дрань
драп
драпак
драпати
драпатий
драпач
драпачка
драпіжник
драпіка
драпкати
драпкатися
драпустан
драпцем
драпцювати
драта
дратва
драти
дратися
дратливий
дратливість
дратований
дратовка
дратування
Вигідний, -а, -е. Удобный. Желех.
Опиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. опи́тися, оп'ю́ся, -єшся, гл. = обпиватися, обпитися.
Перегадати, -даю, -єш, гл. Передумать. Всі думки вже передумала, всі гадки перегадала.
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Позакладати, -да́ю, -єш, гл. 1) Заложить (во множествѣ). Похожає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки. Левиц. І. 103. 2) позакладало. Заложило уши. їм позакладало. Они оглохли. Гліб.
Славонька, -ки, ж. Ум. отъ слава.
Схвалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Нахвалиться. Там моя стара не схвалиться, — такий добрий чоловік. Лебед. у. Не схвалились ним. Грин. І. 107.
Темрявий, -а, -е. Темный, пасмурный, сумрачный. Шейк.
Хисток, -тка, м. 1) Искуственный кустъ, за которымъ охотникъ подкрадывается къ дичи. Козел. у. 2) Потайное мѣсто въ оградѣ пчельника, куда пасѣчникъ можетъ укрыться во время опасности.
Хлудина, -ни, ж. Хворостина, лозина. прутъ. Мнж. 193. Аж мій милий іде, як та буря гуде, і хлудину волоче таку суковату та на мою білу спину та пенякувату. Н. п. Ум. хлудинка.
Нас спонсорують: