Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дошивати
дошиватися
дошимрати
дошіптувати
дошка
дошкандибати
дошкандибатися
дошкварити
дошкварювати
дошкребти
дошкулити
дошкульний 1
дошкульний 2
дошкульно
дошкуляти
дошкуркий
дошмалити
дошмалювати
дошмалюватися
до-шмиги
до-шниру
дошпаровувати
до-шпенету
дошпиговуватися
дошукатися
дошукуватися
дощ
дощаний
дощевий
дощево
до-щенту
до-щерця
до-щети
дощечка
дощик
дощина
дощистий
дощище
дощовий
дощовитий
дощомір
дощуватий
доюн
доянка
дояр
доярка
драб
драбастий
драбина
драбинастий
драбинник
драбинчастий
драбиняк
драбинястий
драбки
драбчастий
драгва
драгленький
драглий
драглина
драглинастий
драглі
драгліти
драгно
драговина
драголюб
драгоман
драгонія
драгуля
драгун
драгунський
дражливий
дражнити
дражнитися
дракон
драла
драли
дралимона
драма
драматичний
драмований
драмувати
дранджоли
драненький
дранець
драний
драниця
драничина
драничка
дранка
драння
дрант
дрантавий
дрантивий
дрантина
дрантогуз
дрантя
дрань
драп
драпак
драпати
драпатий
драпач
драпачка
драпіжник
драпіка
драпкати
драпкатися
драпустан
драпцем
драпцювати
драта
дратва
драти
дратися
дратливий
дратливість
дратований
дратовка
дратування
Гільцем нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ. Черк. у.
Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Ном. № 3206. Хто вітру служить, тому димом платять. Ном. № 7166. Намітка як дим тоненька. МВ. І. 122. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Чуб. ІІІ. 308. Ди́мом пішло́ (Ном. № 1904), — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. К. Досв. 123. Ум. Димо́к, димо́чок. К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. Чуб. V. 1026.
Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак. 1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок. Чуб. III. 281. 2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время. 3) Насѣк. Cerambux. Вх. Пч. І. 5. Червоні козачки... ворушаться по землі. Г. Барв. 541. 4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени. Харьк. г. Ив. 38.
Нагріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нагрі́ти, -рію, -єш, гл. Нагрѣвать, нагрѣть. Ну, то й справді нагрівай окропу. Рудч. Ск. І. 123. нагрі́ти чупри́ну. Поработать до нота.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Омилити, ся. Cм. омиляти, -ся.
Повідхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Отклониться, уклониться (во множествѣ).
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.
Тогідний, -а, -е. = торішній. Брат у тогіднім році найшов. Гн. II. 176.
Хвататися, -таюся, -єшся, гл. = хапатися. Хватавсь з синком поговорити. Котл. Ен. III. 69. Нум, брате, скорійше хвататься, щоб нам оцю кашу поїсти. Рудч. Ск. І. 42. Еней з Сивилою хватались, до пекла швидче щоб прийти. Котл. Ен. ІІІ. 10.
Нас спонсорують: