Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дошивати
дошиватися
дошимрати
дошіптувати
дошка
дошкандибати
дошкандибатися
дошкварити
дошкварювати
дошкребти
дошкулити
дошкульний 1
дошкульний 2
дошкульно
дошкуляти
дошкуркий
дошмалити
дошмалювати
дошмалюватися
до-шмиги
до-шниру
дошпаровувати
до-шпенету
дошпиговуватися
дошукатися
дошукуватися
дощ
дощаний
дощевий
дощево
до-щенту
до-щерця
до-щети
дощечка
дощик
дощина
дощистий
дощище
дощовий
дощовитий
дощомір
дощуватий
доюн
доянка
дояр
доярка
драб
драбастий
драбина
драбинастий
драбинник
драбинчастий
драбиняк
драбинястий
драбки
драбчастий
драгва
драгленький
драглий
драглина
драглинастий
драглі
драгліти
драгно
драговина
драголюб
драгоман
драгонія
драгуля
драгун
драгунський
дражливий
дражнити
дражнитися
дракон
драла
драли
дралимона
драма
драматичний
драмований
драмувати
дранджоли
драненький
дранець
драний
драниця
драничина
драничка
дранка
драння
дрант
дрантавий
дрантивий
дрантина
дрантогуз
дрантя
дрань
драп
драпак
драпати
драпатий
драпач
драпачка
драпіжник
драпіка
драпкати
драпкатися
драпустан
драпцем
драпцювати
драта
дратва
драти
дратися
дратливий
дратливість
дратований
дратовка
дратування
Відворіт, -роту, м. 1) Отступленіе. 2) Отвращеніе. 3) Отчисленіе, вычетъ въ уплату долга, вычетъ изъ платы рабочаго за прогулы и пр. Харьк. у. Волч. у.
Гре́цький, -а, -е. 1) Греческій. Хто не пізнає самих таки греків в грецьких богах ? Левиц. І. Світ. 5. Слово чужоземне, воно позичене з грецької мови. Ком. Р. ІІ. 57. Гре́цький орі́х. Раст. Suglans regia. L. ЗЮЗО. І. 125. 2) Гречневый. Залізний ток, свиний перескок, а грецький посад (сковорода, сало і млинці). Ном. ст. 301. № 402.
Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Н. Вол. у. Харьк. г. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. Кролев. у. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106.
Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення. Стор. II. 85.
Любо́вний, -а, -е. 1) Любимый. 2) Полюбовный. Могорич — любовна річ. Ном. № 14063. Ум. любо́вненький. Гості ви мої любовненькії, сядьте в мене, побесідуйте. Чуб. V. 575.
Пошуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пошутить.
Рімнина, -ни, ж. = рівнина. Рімнина яка! нема де клуню постановити. Канев. у. Оттам коло Маньківки рімнина, так навкруги миль на кілька видно. Брацл. у.
Страхати, -ха́ю, -єш, гл. Пугать, устрашать. Ми будемо своїх жінок страхати, діток зупиняти. Дума.
Хороше нар. Хорошо, красиво. Як душі не вложив, — так нарядив хороше. Ном. Там хороше, де нас нема. Ном. № 2052. Хороше вчили. Г. Барв. 421. Ум. хорошенько. Попереду Дорошенко веде своє військо славне запорозьке хорошенько. Н. п.
Штраповий, -а, -е. 1) Штрафной. 2) Страховой. Нехай її лихо, штраповій конторі. Черк. у.
Нас спонсорують: