Бодритися, -рюся, -ришся, гл. = бодрити.
Ворож, -жа, м. = ворожбит.
Гаман I, -на, м. Кожаный мѣшочекъ для храненія табаку, карманныхъ вещей; мошна, кошелекъ. Загубила чотирі гроші з гаманом. Товчуть, як жиди гамана. Десь у мене був з кулями гаман. Ум. гаманець, гаманчик. «Ти курець?» — Курець, ясновельможний пане. «А є люлька й гаманець?» Ув. гаманище, гаманяка.
Забіли́ти, -ся. Cм. забілювати, -ся.
Клопіт, -поту, м. Забота, хлопоты; безпокойство. Не мала баба клопоту, та купила порося. З клопоту голова болить. І хазяйка з неї добра, роботяща. Як дійшла вона літ, своїх, то я без клопоту хліб їла. от мені великий клопіт! А мнѣ какое дѣло?
Му́шка 1, -ки, ж. соб. Мошки. Мушка не дає скотині пастися.
Набро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Накуралесить, надѣлать глупостей. Тепер же на мене звертає, сама наброївши біди.
Періюватий, -а, -е. Съ примѣсью перію. Гарна солома періювата.
Прашувати, -шую, -єш, гл. Полоть, мотыжить. Я оце дуже втомилась, бо в таку спеку дуже погано прашувати: земля розсипається. Прашують кукурузу.
Шпара, -ри, ж. 1) Щель, пазъ, трещина.2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. Аж шпари зайшли — такий мороз. Шпари одійшли. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари. Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв'язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав. Ум. шпарка, шпарочка.