Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дошивати
дошиватися
дошимрати
дошіптувати
дошка
дошкандибати
дошкандибатися
дошкварити
дошкварювати
дошкребти
дошкулити
дошкульний 1
дошкульний 2
дошкульно
дошкуляти
дошкуркий
дошмалити
дошмалювати
дошмалюватися
до-шмиги
до-шниру
дошпаровувати
до-шпенету
дошпиговуватися
дошукатися
дошукуватися
дощ
дощаний
дощевий
дощево
до-щенту
до-щерця
до-щети
дощечка
дощик
дощина
дощистий
дощище
дощовий
дощовитий
дощомір
дощуватий
доюн
доянка
дояр
доярка
драб
драбастий
драбина
драбинастий
драбинник
драбинчастий
драбиняк
драбинястий
драбки
драбчастий
драгва
драгленький
драглий
драглина
драглинастий
драглі
драгліти
драгно
драговина
драголюб
драгоман
драгонія
драгуля
драгун
драгунський
дражливий
дражнити
дражнитися
дракон
драла
драли
дралимона
драма
драматичний
драмований
драмувати
дранджоли
драненький
дранець
драний
драниця
драничина
драничка
дранка
драння
дрант
дрантавий
дрантивий
дрантина
дрантогуз
дрантя
дрань
драп
драпак
драпати
драпатий
драпач
драпачка
драпіжник
драпіка
драпкати
драпкатися
драпустан
драпцем
драпцювати
драта
дратва
драти
дратися
дратливий
дратливість
дратований
дратовка
дратування
Ватралька, -ки, ж. Родъ кочерги, но не загнутой, а лить разширенной и расплющенной на концѣ. Вх. Лем. 395.
Діама́нтовий, -а, -е. Алмазный.
Невільник, -ка, м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість — невільник: де посадять, там і сиди. Ном. № 11943. Ум. невільничок.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111.
Плавня, -ні, ж. Пойма, тростниковыя и камышевыя заросли, частью постоянно затопленныя, частью затопляемыя только весною во время половодья, перемѣшанные съ заливными сѣнокосами. Вас. 206. КС. 1883. І. 43. Поп. 256.
Поколихнути, -ну́, -не́ш, гл. Покачнуть, пошатнуть. Дзвоничок цей дуже голосний, поколихнеш його тільки, зараз почуєш, як він задзвенить. Ком. Роз. II. 81. Положиш його на ту подушку і поколихнеш. Грин. II. 344.
Потур, -ру, м. Поблажка, потворство. Потуру дітям не даю, навчаю. Г. Барв. 437. Потуру не давав Василеві, щоб ще гірш з того чого не вийшло. Г. Барв. 387.
Сугловок, -вка, м. Уголъ сундука. Сумск. у.
Терція, -ції, ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы. ЗЮЗО. І. 345. КС. 1882. VІІІ. 282.
Тіснитися, -нюся, -нишся, гл. Тѣсниться. Тісняться, неначе хліб у печі. Ном. № 7682.
Нас спонсорують: