Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

будущина

Будущина, -ни, ж. = будучина. К. Кр. 17. К. ХІІ. 9. Думає..., лякаючись сама своєї будущини. Г. Барв. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДУЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДУЩИНА"
Ди́во, -ва, с. 1) Диво, чудо; странное, удивительное или рѣдкое явленіе. Кілько світа, тілько й дива. Ном. № 2385. Такі дива руками його робляться. Єв. Мр. VI. 2. Таку пісню чорнобрива в степу заспівала: зілля дива наробило — тополею стала. Шевч. 18. Велике диво — опеньки! Ном. № 5536. Там дива такого на ярмарку, що й за тиждень не передивишся. Лебедин. у. Ди́во! Удивительно. Диво, що добре вбрався, коли такий багач! На ди́во. На диво, на удивленіе. На диво була в Череваня дочка. К. ЧР. 48. Не в ди́во. Не въ диковину. Твоє пиво та й не в диво, дивні мені слова твої. Лавр. 111. Ди́вом дивува́тися. Сильно удивляться, изумляться. Драг. 3. То тогді то у городі у Лебедені царі і князі великим всі дивом дивували. Макс. (1849) 88. Тоді б кругом уста веселі піснями Бога прославляли, а чужеземниї народи великим дивом дивували. К. Псал. 294. То всі тоді козаки дивом дивували, що по якому Чорному морю, по бистрій хвилі потопали, а ні одного козака з межи війська не втеряли. Макс. (1849) 52. 2) Родъ хоровода. Грин. ІІІ. 114. Ум. Дивце. О. 1862. X. 31.
Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.
Йой! меж. Ой! ай! Водиці, люде, хоть дробину — водиці — йой — мій Боже, тну! Федьк. І. 54.
Калгановий, -а, -е. Калгановый.
Місто́чок, -чка, м. Ум. отъ міст.
Переважувати, -ся, -жую, -ся, -єшся, гл. = переважати, -ся.
Під'їдень, -дня, м. Насѣкомое, подъѣдающее коренья у растеній: медвѣдка. Лохв. у.
Пропійця, -ці, ж. Та, которая пропиваетъ. Пропійця, пропійця! пропила мати дочку на солодкім медочку. МУЕ. III. 76.
Табір, -бору, м. = табор. Гол. IV. 403.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Ном. № 11368. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. К. ЧР. 148. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Левиц. Пов. 405. Але ж не все так їй щастило його дурити. Г. Барв. 519.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДУЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.