Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

будущина

Будущина, -ни, ж. = будучина. К. Кр. 17. К. ХІІ. 9. Думає..., лякаючись сама своєї будущини. Г. Барв. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДУЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДУЩИНА"
Виплекати, -каю, -єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку. Н. п.
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Дле, пред. = Біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці. Ном. № 13288.
Напру́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. напру́житися, -жуся, -жишся, гл. Напрягаться, напречься.
Нахід, -ходу, м. Нашествіе.
Півчий, -чого, м. Пѣвчій. Ми святого Петра півчі. Грин. І. 3. Я вас добре знаю, бо ви півчі. Левиц. Пов. 29.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Н. п. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269. 6)чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8)ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Шарґот, -ту, м. Снарядъ для снованія нитокъ: лежащая деревянная рама въ видѣ квадрата, двѣ стороны котораго соединены планкой, на концахъ которой (на рамѣ) и по срединѣ стоятъ три столбика, сквозь отверстія ихъ проходять прутики (прутья лозы), а на нихъ вращаются шпульки. МУЕ. III. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДУЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.