Головічка, -ки, ж. Раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.

Да́харь, -ря, м. = Давець. Будеш дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.

Діве́нна, -ни, ж. Раст. Verbascum thapsus. Лв. 102. Cм. Гадинник.

Заво́дити, -джу, -диш, сов. в. завести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Заводить, завести куда-либо. Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз. Завів дівчину в чуже село. Вона до нас діток своїх завела, покинула, а сама знов таки пішла туди до його. МВ. ІІ. 190. — перо́м. Повести куда нибудь линію пером. Що заведе пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383. 2) Заводить, завести за что-либо. Завів його за хату, щоб не бачили, та й каже нишком... А брат сестру за стіл завів. Грин. III. 512. заво́дити на поса́д (молоду). Свадебный обрядъ: сажать новобрачную за столъ въ красномъ углѣ. В неділю після обіда завели Ганну на посад. Левиц. І. 21. Молоду заводить за стіл брат хусточкою. Грин. III. 429. 3) Отводить, отвести. Завела коня до стаєньки. Чуб. III. 393. Дівчино моя, напій мі коня і заведи до кірниці, де зімни вода. Чуб. V. 108. Я заведу тебе до нас. Г. Барв. 241. 4) Вставлять, вставить, вдѣлывать, вдѣлать во что, всовывать, всунуть. заво́дити цурки. При постройкѣ дуба (лодки изъ цѣльной колоды): распоровъ колоду, вставлять въ щель распорки для распиранія боковъ. Вас. 151. — у ри́тки, у шохти. У ткачей: пропускать нити основы сквозь отверстія названныхъ снарядовъ. Cм. варстат. Вас. 166, 167. — в паліту́рки. Переплетать (книгу). Славяносерб. у. — під скло. Вставлять въ рамку подъ стекло (картину). 5) Вносить, внести (въ книгу запись). Та ще в метрики як заведе Марусею... О. 1861. XI. Кух. 34. 6) Класть, положить на ноты. Він все записував пісні народні... і навіть самі мелодії пісень і заводив у ноти. Левиц. Пов. 225. 7) Прикрѣплять, прикрѣпить сапогъ къ колодкѣ гвоздями или веревочкой (у сапожниковъ). Сумск. у. 8) Начинать, начать. Товариш мій давний заводить з нею танець. Федьк. 9) Заводить, завести; устраивать, устроить; основывать, основать. Завели собі деяку городину. Рудч. Ск. І. 131. Пішла вона звичайненько прохати, щоб лев в дуплі дозволив їй... хазяйство завести маленьке. Гліб. 58. Ти, козаче, ти, бурлаче, не хороше робиш, що зарання п'єш, гуляєш, бенкети заводиш. Чуб. V. 1020. Як би у нас на селі школу завести. Ком. І. 23. заве́сти поду́шне. Завести недоимку въ уплатѣ подушной подати. Н. Вол. у. 10) Запѣвать, запѣть, затягивать, затянуть, начинать, начать пѣсню. Без мене не знаєш як і взяться, як і пісню завести. Стор. I. 133. Завели вдвох пісеньку. Г. Барв. 198. Онде дівча йде по воду, думку йкусь завело. Федьк. I. 24. 11) Голосить, плакать. Не чує, як заводить сиротина. Млак. 76. 12) так заве́дено. Такъ принято, таковъ обычай. Вас. 212.

Зустрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зустріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Не зможу я по степах чвалати, будуть мене вовки-сіроманці зустрівати. Мет. 444. Зустрів його один чоловік з города. Єв. Л. VIII. 27.

Ковтки, -ків, мн. 1) Серьги. О, 1861. XI. Свид. 29. Гол. Од. 60. Шух. I. 130. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. Кот. Ен. 2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці. Канев. у.

Мося́жний, -а, -е. Изъ желтой мѣди. Шух. І. 285.

Напра́сно, нар. 1) Несправедливо. 2) Задорно, дерзко, обижая. 3) Внезапно, скоропостижно. Напрасне умер Іван: уранці робив, а ввечір умер. Камен. у.

Смичок, -чка, м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.

Шелеп меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Рудан. І. 81. Шелеп щастя в хату. Ном. № 2060.