Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

будовця

Будовця, -ці, м. = будівник. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДОВЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДОВЦЯ"
Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Дубрі́вник, -ка, м. Раст. а) Tormentilla erecta. Лв. 102. б) Tormentilla vulgaris. Лв. 102.
Намаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Намахаться, намахать вдоволь. Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. X. 522.
Порозмлівати, -ваємо, -єте, гл. Сильно развариться. Порозмлівали кістки в казані. Сосниц. у.
Провірчування, -ня, с. Просверливаніе. Харьк.
Прохухати Cм. прохухо́вувати.
Самодержавство, -ва, с. = самодержавність. К. Бай. 141.
Сорокатий, -а, с. = строкатий.
Тюпання, -ня, с. Ходьба мелкими шажками.
Улити, -ся. Cм. уливати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДОВЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.