Баяння, -ня, с.
1) Разсказываніе (сказки).
2) Ворожба, шарлатанство.
Волочити, -чу, -чиш, гл.
1) Тащить, тянуть, влачить, волочить. Волочать трупи ланцюгами. Копиці волочив.
2) Бить, таща. Хто пив, а мене волочать.
3) Бороновать (послѣ посѣва). Посіяв і волочить. Удівонька пшениченьку сіє, посіявши, стала волочити.
Глибшати, -шаю, -єш, гл. Становиться глубже. Печеря ніби глибшала, темніла, чорніла.
Козаченько, -ка, м. Ум. отъ козак.
Мисли́вство, -ва, с. Охота на звѣрей.
Обрамовувати, -вую, -єш, сов. в. обрамува́ти, -му́ю, -єш, гл. = облямовувати, облямувати. Кептар обрамований.
Поздоровкатися, -каюся, -єшся, гл. Поздороваться.
Прокалатати, -та́ю, -єш, гл.
1) Простучать въ колотушку; прозвонить.
2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час.
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Щедрець, -ця, м. Щедро дающій.
