Водопійча, -ча́ти, с. = кухоль (для воды).
Гардувати, -дую, -єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду. 2) Быть перевозчикомъ. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами.
Дарівни́к, -ка́, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ.
Догорі́ти Cм. Догоряти.
Жировли́на, -ни, ж. = журавлина. Поїхав мій милий по журавлини, погубив коники, Боже мій милий!
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Пообминати, -на́ю, -єш, гл. Обойти, пройти мимо (во множествѣ). А ми так швиденько йдемо, — усіх людей пообминали.
Пришанувати, -ную, -єш, гл. Угостить, принять гостей. І до людей було піде, і сама пришанує.
Росплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. росплати́тися, -чуся, -тишся, гл. Расплачиваться, расплатиться. Тепер вже я тобі грошей не дам, бо ми росплатилися: ти мене вибавив од смерти, а я тебе. Ось на тобі карбованець та йди росплатись.
Тліти, тлію, -єш, гл.
1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Тлів він серцем, глядючи на мене. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію.
3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій.
