Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубонець

Бубонець, -нця, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. МВ. (О. 1862. ІІІ. 67). Ум. бубончик. Чуб. IK 348.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБОНЕЦЬ"
Безугавно, нар. Безостановочно, безъ отдыха. Тут безугавно день і ніч вода біжить. Харьк.
Ґоспода́рський, -а, -е = Господарський. Жид з гиндлю жиє. Він до ґосподарської роботи це вдалий. ЕЗ. V. 200.
Доспа́ти, -ся. Cм. досипати, -ся.
Огорнути Cм. огортати.
Пав'Яний, -а, -е. = павовий. Гол. Од. 73. Звіяли вінець, вінець пав'яний, звіяли його в тихий Дунаєць. Чуб. III. 302.
Підсобійний, -а, -е. , підсобійник, -ка, м. = підсубійний, підсубійник. Мнж. 481.
Пороспукуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разцвѣсть, распуститься (во множествѣ).
Проломина, -ни, ж. Проломъ, проломленная дыра. А в воротях унизу дощечка проломана.... От вовк повернувсь другим боком, усунув хвоста в ту проломину.... Г. Барв. 244.
Слав'янолюбець, -бця, м. Славянофилъ. Желех.
Троян I, -на, м. 1) Отецъ, имѣющій трехъ близнецовъ. Черк. у. 2) Тройка (лошадей). Максим подарував Чіпці троян добрих коней. Мир. ХРВ. 342. 3) Родъ танца. Пустилась трояна, приспівуючи. Г. Барв. 45. 4) Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. I. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.