Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубонець

Бубонець, -нця, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. МВ. (О. 1862. ІІІ. 67). Ум. бубончик. Чуб. IK 348.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБОНЕЦЬ"
Віднайти, -ся. Cм. віднаходити, -ся.
Гайдамаха м. = гайдамака. Желех.
Гендлювати, -люю, -єш, гл. Барышничать, маклачить.
Назрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Перепочинок, -нку, м. Кратковременный отдыхъ. Стор. II. 123.
Підстругувати, -гую, -єш, сов. в. підструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Подстрагивать, подстрогать.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Мнж. 191. Cм. ро́спарки.
Санка, -ки, ж. 1) Полозь. Брацлав. у. 2) мн. Санки. Запряжу я коня в санки та поїду до коханки. Чуб. V. 43.
Увібрати, уберу, -реш, гл. = убрати.
Утікачка, -ки, ж. Бѣглянка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.