Вицілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є.
Вігран, -на, м. Органъ. Гордий пан сидить, в віграни грає, в екрани грає, красно співає.
Добро́тно нар. Прочно, плотно, надежно.
Зусилля, -ля, с. Подвигъ, усиліе. Тільки святий Бог наших не забував: на великі зусилля, на одповіддя держав.
На́взбіч нар. Стороною. Не поїхав навпростець, а навзбіч.
Понашіптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и нашептати, но во множествѣ.
С пред. = з.
Складати, -да́ю, -єш, сов. в. скласти, складу, -деш, гл. 1) Складывать, сложить. Зорем лан посесорові та, вижавши, складем і звозим. Так я свій крам у коробочку склав. Ганна сиділа, склавши руки. 2) Набирать, набрать (типографск. терминъ). З) Составлять, составить изъ отдѣльныхъ частей, собирать. Складати машину. 4) Слагать, сложить, составлять, составить, сочинять, сочинить. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Оці вірші віршую я для себе, братія моя! мені легшає в неволі, як я їх складаю. 5) Ариѳм. Слагать. — рахубу. Считать, посчитать. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. 6) — хрест. Креститься, перекреститься. Перед домом Божим хреста не склав, тим його й Бог скарав.
Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка.
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл.
1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш.
2) Проходить, пройти. Було 60 верст увійду.
3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов.
4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить.
