Бабратися, -раюся, -єшся, гл. Копаться въ нечистотѣ, заниматься грязной работой. І чого ти бабраєшся там коло багна? Cм. баблятися.
Відвохнути, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Злото, -та, с.
1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті.
2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Ум. злітце, зло́течко. Зробив ворітця із щирого злітця.
Ло́ки, -ків, м. мн. Локоны.
Славонька, -ки, ж. Ум. отъ слава.
Сплюнути Cм. спльовувати.
Стикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Скитаться, слоняться. Прогнав батько, а вона й стикається отак. От стикається, як пес. 2) = стікатися 2. Як би воно (небо) з землею стикалось, то й не можна було б обїхати навкруги землі.
Сустанція, -ції, ж. Возможность, средства. Чого ви не купили тії землі? — Не сустанція паша стільки землі взяти.
Тепліський, -а, -е. = теплісінький.
Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Така вже вдача собача. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. То вже ж. И вотъ. То вже ж Хмельницький до козаків приїзжає, словами промовляє. То вже ж один козак лугом біжить, коли дивиться на кущ, аж кущ дріжить.
