Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузина

Бузина, -ни, ж. Раст. а) Бузина. Sambucus nigra L. Вх. Пч. I. 12. ЗЮЗО. I. 135. На в-городі бузина коренистая. Чуб. V. 9. б) — ялова. Sambucus ebulus L. ЗЮЗО. І. 135. в) — червона. Sambucus racemosa L. ЗЮЗО. I. 135. Ум. бузинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗИНА"
Безсуперечно нар. Безспорно.
Віщівник, -ка, м. Вѣщунъ, предвѣстникъ. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Гол. І. 170. Ум. віщівничок.
Залицьо́ваний, -а, -е. Обтянутый шиной. Колеса залицьовані. Екат. ( Залюбовск.).
Немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. МВ. (О. 1862. І. 100). Думки... підрізують немощну силу. Мир. Пов. І. 27. І немощну мою душу за світ посилаю. Шевч. 263. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись. Г. Барв. 502.
Осетер, -тра, м. Осетръ. Рудч. Ск. II. 172. Браун. 31.
Пошипіти, -плю́, -пиш, гл. Пошипѣть нѣкоторое время.
Трусик, -ка, м. Ум. отъ трусь.
Укучно нар. вкучно мі. Мнѣ наскучило, надоѣло. Вх. Зн. 8.
Хрестильниця, -ці, ж. 1) Купель для крещенія дѣтей. 2) Сосудъ со святой водой, стоящій въ домѣ, — въ этой водѣ омочаютъ пальцы. Гн. II. 93.
Чирун, -на, м. Солеваренная сковорода. Вх. Зн. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.