Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубовник

Бубовник, -ка, м. Раст. Rhinanthus major Ehrh. ЗЮЗО. І. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБОВНИК"
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Рудч. Ск. II. 126. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого. Рудч. Ск.
За́сип, -пу, м. и заси́па, -пи, ж. = приспа. Вх. Уг. 359.
Здогада́ти, -ся. Cм. здогадувати, -ся.
Лакомий, -а, -е. 1) Соблазнительный, заманчивый. Гроші — лакома річ. Ном. № 1374. 2) Алчный, жадный. Ви лакомі на чужі гроші. Н. Вол. у.
Незанузданий, -а, -е. 1) О лошади: безъ удилъ во рту. 2) Необузданный. І гарний хлопець здається, та незанузданий. Кобеляк. у.
Ненаситний, -а, -е. Ненасытный, алчный. Н. Вол. у. и Лебедин. у.
Оскаржити Cм. оскаржувати.
Раятися, -раюся, -єшся, гл. Совѣтоваться. Ви б раялись, та й до школи хлопця.
Тис, -су, м. Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138.
Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.