Вид, -ду, м.
1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Увесь вид кропивою пожалив.
2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Ум. видок, видочок.
Галиця, -ці, ж. = галка 1. Кинув не палицю, убив не галицю, скублю не пера, їм не м'ясо.
Догина́ння, -ня, с. Догибаніе.
Закалю́жений, -а, -е. Испачканный въ жидкой грязи. Свиня закалюжена.
З'є́дник, -ка, м. Соучастникъ, соучастникъ въ предварительномъ соглашеніи, заговорѣ. Хиба ми які з'єдники, хай Бог милує, хиба ми змовилися, що ви нам віри не ймете.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися.
Послати I, -ся. Cм. посилати, -ся.
Правдивість, -вости, ж. Правдивость. Апостоли правдивости святої. Суди, Господи, незлобу і правдивість мого серця.
Спудза, -зи, ж. Пепелъ, зола.
