Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубусі

Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБУСІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБУСІ"
Анголя́, -ля́ти, с. = Янголя́. Ум. Анге[о]ля́тко. Желех. Анге[о]ля́точко.
Безладній, -я, -є. Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій.
Закінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Зранити, -ню, -ниш, гл. Изранить.
Каптуровий, -а, -е. Относящійся къ каптуру.
Ле́скіт, -коту, м. и пр. = ло́скіт и пр.
Невчасний, -а, -е. Несвоевременный.
Обвішати Cм. обвішувати.
Повинорювати, -рюю, -єш, гл. Выискать (во множ.). Та тут хоч печериці і єсть, так за бісовою дітворою не вбачиш їх: як де нагибають, так і повиморюють. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сіпонути, -ну, -неш, гл. Съ силой дернуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБУСІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.