Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубусі

Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБУСІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБУСІ"
Доволочити Cм. Доволочувати.
Княжа, -жати, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алкан-паша, трапезонськеє княжя. АД. І. 208. В ридвані сидів князь із княжам. К. ЧР. 212.
Ле́ґавий, -а, -е. Лѣнивый, уклоняющійся отъ работы. Балт. у.
Моли́ти, -лю́, -лиш, гл. Молить. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила. Мет.
Мо́шечка, -ки, ж. Ум. отъ мошка.
Полутабенковий, -а, -е. Сдѣланный изъ полутабенку.
Пообквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Сивуля, -лі, ж. 1) Порода грибовъ. Подольск. г. 2) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Хмаровий, -а, -е. Образующійся изъ тучи. Хмарові капельки. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБУСІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.