Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубусі

Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБУСІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБУСІ"
Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
Гони́шний, -а, -е. на сі́тка. Родъ рыболовной сѣти, на которую нагоняютъ рыбу. Браун. 12.
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. МУЕ. III. 33. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Н. п. Левиц. І. (Правда, 1868, 12). Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. Чуб. III. 125. 2) Призывать.
Козачище, -ща, м. Ув. отъ коза́к.
Кукібниця, -ці, ж. Рачительница. Твоя жінка не робітниця, до нашого добра не кукібниця. Грин. III. 305. Ум. кукібничка. До господарства перша кукібничка. Г. Барв. 540.
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха. Вх. Зн. 52.
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.  
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Протеп, -пу, м. Тропа? Ходім сами, проте́пом своїм. Зміев. у.
Храпавий II, -а, -е. Хриплый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБУСІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.